Ухвала суду № 70378828, 15.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі №804/5504/17 за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

27 жовтня 2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просить ухвалити додаткову ухвалу про розподіл судових витрат, пов’язаних з подання апеляційної скарги на ухвалу суду. Заява обґрунтована тим, що суд за наслідками розгляду апеляційної скарги не вирішив питання щодо розподілу витрат, пов’язаних з поданням апеляційної скарги.

Суд, розглянувши доводи викладені в заяві, вважає що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що суд присуджує всі здійснені стороною документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень лише у разі ухвалення судового рішення, яким задоволено позовні вимоги фізичної або юридичної особи та завершено розгляд справи по суті.

Згідно частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.

Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168 КАС України) або в разі, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов (частина четверта статті 121 КАС України), та вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг. Ці рішення ухвалюються іменем України.

При цьому, процесуальним законодавством не передбачено можливості розподілу судових витрат за наслідками вирішення процесуальних питань, зокрема, при скасуванні апеляційним судом ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відтак, скасовуючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року про залишення без руху позову ФОП ОСОБА_1 та направляючи справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат та присудження на користь позивача судових витрат за рахунок відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання стосовно розподілу всіх документально підтверджених судових витрат у справі буде вирішено відповідним судом при прийнятті судового рішення по суті позовних вимог.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви представника позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про вирішення питання про розподіл судових витрат – відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст.. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай