Постанова № 70378809, 17.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 листопада 2017 року 08:15 справа №826/171/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доФонду гарантування вкладів фізичних осібтреті особи1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" 2. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна 3. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков Олександр Юрійович 4. Національний банк Українипровизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь"; 2) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 червня 2015 року №116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації до 19 липня 2015 року та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" - Волкова Олександра Юрійовича до 19 липня 2015 року включно; 3) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" Волкова Олександра Юрійовича з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно; 4) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 червня 2016 року №1085, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та продовжено повноваження ліквідатора до 16 липня 2018 року включно; 5) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01 вересня 2016 року №1706, яким змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь" Білій Ірині Володимирівні з 05 вересня 2016 року; 6) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності ПАТ "Банк "Київська Русь".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/171/17; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білу Ірину Володимирівну (далі по тексту - третя особа 1, Уповноважена особа Біла І.В.) та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - третя особа 2, Уповноважена особа Волков О.Ю.); закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національний банк України (далі по тексту - третя особа 4).

В судовому засіданні 20 лютого 2107 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача та третіх осіб 1, 4 проти позову заперечили; представники інших третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як зазнається у позовній заяві, ОСОБА_1 є власником істотної участі в акціонером ПАТ "Банк "Київська Русь" з прямою участю в акціонерному капіталі 29,4%.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Банк "Київська Русь", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №116 від 15 червня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" до 19 липня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. до 19 липня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23 червня 2016 року №1085, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" на два роки до 16 липня 2018 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. на два роки до 16 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1706 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь". Згідно із зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь", визначені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій І.В. з 05 вересня 2016 року.

Позивач вважає протиправними зазначені вище рішення виконавчої дирекції Фонду, оскільки вони прийняті на підставі постанов Національного банку України про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії банку, які скасовані за рішенням суду, та зазначає, що скасування у судовому порядку відповідних постанов Національного банку України вказує на безпідставність запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонд, а в подальшому - на безпідставність початку процедури ліквідації, призначення та зміни уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

Відповідач та треті особи 1 і 4 проти позову заперечили з підстав відповідності оскаржуваних рішень вимогам закону та відсутності у позивача порушеного права, виходячи з того, що Фонд не здійснював владних управлінських функцій щодо нього.

Крім того, третя особа 1 просила залишити адміністративний позов без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду в частині скасування рішень Фонду від 19 березня 2016 року №61, від 15 червня 2015 року №116 та від 17 липня 2015 року №138.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Положення частин четвертої та п'ятої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Наведені законодавчі норми вказують, що рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації, про початок процедури ліквідації банку, про призначення відповідних уповноважених осіб Фонду чи їх зміни приймаються на підставі відповідних рішень Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та реалізовуються у межах процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

При цьому процедури тимчасової адміністрації та ліквідації запроваджуються на певний строк та є послідовними.

Зі змісту рішення виконавчої дирекції Фонду від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" вбачається, що тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно; рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15 червня 2015 року №116 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" до 19 липня 2015 року.

Таким чином, дія вказаних рішень обмежена певним строком, який станом на день вирішення спору вже закінчився.

Крім того, згадані рішення виконавчої дирекції Фонду втратили свою правову значимість після прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Щодо рішень виконавчої дирекції Фонду від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та від 23 червня 2016 року №1085, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" повноваження ліквідатора на два роки до 16 липня 2018 року включно, суд звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь" та зобов'язати Національний банк України надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року в адміністративній справі №826/22323/15 у задоволенні позову відмовлено.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2016 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь"; зобов'язано відповідача надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року №К/800/35885/16, яка набрала законної сили з моменту проголошення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року змінено: рішення в частині зобов'язання Національного банку України надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовлено. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року - залишено без змін.

За правилами частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з моменту набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року законної сили постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь" втратили юридичну силу та не створюють правових наслідків.

З огляду на викладене, рішення Фонду від 17 липня 2015 року №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та від 23 червня 2016 року №1085, прийняті на підставі скасованих у судовому порядку постанов Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь", також не створюють правових наслідків.

Наведене вказує, що оскаржувані рішення вже вичерпали свою після, не створюють юридичних наслідків та не впливають на правовий стан ОСОБА_1, відповідно, підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

В частині позовних вимог про зобов'язання Фонду не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності ПАТ "Банк "Київська Русь", суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Оскільки, вимоги про зобов'язання Фонду не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності ПАТ "Банк "Київська Русь" є такими, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, а тому не підлягають задоволенню як передчасні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року №К/800/35885/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З таких підстав, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та клопотання третьої особи 1 про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду суд зазначає про наступне.

Третя особа 1 вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом про оскарження рішень Фонду від 19 березня 2016 року №61, від 15 червня 2015 року №116 та від 17 липня 2015 року №138, посилаючись на наступні обставини: ОСОБА_1 ознайомився із рішенням Фонду від 19 березня 2016 року №61 ще 20 березня 2016 року, про що свідчить розписка на копії такого рішення; звертаючись 12 листопада 2015 року з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/6363/15 позивачу було відомо на наявність рішення від 19 березня 2016 року №61; оголошення про прийняття Фондом рішень від 15 червня 2015 року №116 та від 17 липня 2015 року №138 були опубліковані на сайті Фонду ще 16 червня 2015 року та 17 липня 2015 року відповідно, тому позивач повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту опублікування таких рішень або 23 липня 2015 року після опублікування оголошення про початок ліквідації ПАТ "Банк Київська Русь" у газеті "Голос України".

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду ставиться в залежність від моменту порушення прав, свобод чи інтересів, інакше кажучи, рішення суб'єкта владних повноважень не завжди може порушувати права чи інтереси особи з моменту прийняття чи доведення до відома, правові наслідки спірного рішення позивач може відчути лише після спливу деякого часу.

Як встановлено вище, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі №826/22323/15 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано протиправними та скасовані постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" і від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь"; зобов'язано відповідача надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації.

З моменту набрання законної сили даним рішенням позивач розраховував на припинення дій Фонду щодо подальшої ліквідації ПАТ "Банк Київська Русь" та вважав, що рішення Фонду фактично втратили свою юридичну силу, проте, отримавши листа Уповноваженої особи Білої І.В. від 16 грудня 2016 року №6743/16, у якому зазначено про відсутність правових підстав для припинення здійснення дій з ліквідації банку в силу чинності спірних рішень виконавчої дирекції Фонду, дізнався про негативні для себе наслідки внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, на думку суду, про порушення своїх прав та інтересів внаслідок прийняття Фондом оскаржуваних рішень ОСОБА_1 дізнався лише у грудні 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов у межах спірних правовідносин подано з дотриманням строку звернення, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та про необґрунтованість клопотання ПАТ "Банк Київська Русь" про залишення адміністративного позову в частині вимог без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко