Постанова № 70378614, 15.11.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1544/17

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. за участі секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - Нужди Ф.Т., представника відповідача - Федорів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау" до Державна фіскальна служба України в особі Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання нечинним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехбау» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Інтертехбау») із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України в особі Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі по тексту - відповідач) в якому просить визнати нечинним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №1771 від 14 вересня 2017 року з моменту його видання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в оспорюваному наказі вказано підставу для проведення перевірки п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Товариством надано на запит витребовувані пояснення щодо формування фонду заробітної плати та її виплати, ці пояснення повні та достовірні. Зокрема, позивач вважає, що вказані у наказі Головного управління ДФС у Тернопільській області підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки суперечать вимогам п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Тому, вказаний наказ не можe бути підставою для проведення податкової документальної перевірки та підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, підтримала позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, в яких вказала, що на виконання вимог пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК контролюючим органом направлявся письмовий запит на адресу платника від 19.05.2017 №2723/10/19-00-14-04/6547, про що зазначено у наказі про проведення перевірки. Оскаржуваний наказ виданий 14.09.2017 у зв'язку з ненаданням позивачем у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на вищевказаний запит. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні адміністративному позові повністю.

Крім пояснень представника позивача, представника відповідача, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Суд встановив, що на адресу позивача надійшов запит за вих. №2723/10/19-00-14-04/6547 від 19.05.2017 "Про надання інформації та її документального підтвердження", в якому, із посиланням на підп.16.1.5, підп.20.1.2 п.20.1 ст.20, і абз.7 та 9 п.73.3 ст.73 містилася вимога надати обґрунтовані пояснення щодо виплати заробітної плати нижче від середньостатистичної по будівельній галузі по області та заниженням доходу у відповідності до ст.134 Податкового кодексу України та долучити копії первинних документів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які були списані на зазначені вище роботи та інформацію щодо отриманих послуг сторонніх організацій, які були задіяні у будівництві (аркуш справи 7-8).

Позивач 08.06.2017 надав відповідь на запит (вих. № 0806-1), в якому зазначена інформація щодо заробітної плати на ТОВ «Інтертехбау» за 2015-2016 роки та надані пояснення щодо договорів згідно будівельних робіт, відповідно до запиту (аркуш справи 9-10).

Заступником начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Лонатинська Н.М. на підставі службової записки начальника управління аудиту Головного управління ДФС у Тернопільській області Притули В.І. від 14.09.2017 №218/19-00-14-04-15 (аркуш справи 32) видано оспорюваний наказ № 1771 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Інтертехбау" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (аркуш справи 31).

Не погоджуючись із наведеним наказом, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Положеннями ст.21 Податкового кодексу України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т. ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до підп.20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Наведений законодавчий припис кореспондується з положеннями п.73.3 ст.73 цього ж Кодексу, в силу якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до абз.абз.5, 7 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд встановив, що відповідач просив позивача надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу виплати заробітної плати нижче від середньостатистичної по будівельній галузі по області та заниженням доходу у відповідності до ст.134 Податкового кодексу України. При цьому, в якості правових підстав для надіслання запиту контролюючий орган визначив такі підстави як: результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з податку на прибуток підприємства - юридичної особи, фінансової звітності за 2015-2016 роки та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку та податкової інформації, зібраної у відповідності до ст.72 Податкового кодексу України. На підставі вказаного відповідач дійшов висновку про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Водночас конкретної інформації, яка це підтверджує нелостовірність даних в податкових деклараціях, контролюючий орган не зазначив.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані - підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не посилання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підп.1 та підп.3 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Доводи відповідача про те, що у запиті зазначено про виявлення недостовірних даних у поданих ТОВ «Інтертехбау» деклараціях суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті податкового органу не міститься жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової звітності з податку на прибуток, які свідчать про можливі порушення позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, відповідачем не надано на вимогу суду інформації, яка зазначена у запиті в якості правових підстав.

За таких обставин, суд приходить висновку, що запит відповідача "Про надання інформації та її документального підтвердження" від 19.05.2017 №2723/10/19-00-14-04/6547 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач, з огляду на положення абз.7 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит.

Вказана правова позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.02.2017 року у справі №К/800/25008/16.

В той же час, платником надавались пояснення та їх документальні підтвердження на запитання визначені у запиті, що виключає обставину, з якою підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України пов'язує здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, за змістом підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для видання оспорюваного наказу № 1771 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертехбау» документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми випливає, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Однак, у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

В той же час, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14 та від 16 лютого 2016 року по справі №21-2749а15, де вказано, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналізуючи зміст спірного наказу, суд враховує, що такий також не містить зазначення будь-якої податкової інформації, що свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства. Натомість контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права.

Отже, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової виїзної документальної перевірки дає підстави суду для висновку про необґрунтованість прийнятого наказу від 14.09.2017 №1771 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтехтехбау» та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного наказу, з огляду на положення підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, суд приходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Водночас суд зауважує, що контролюючий орган не позбавлений права провести нову перевірку будь-якого виду (в тому числі документальну позапланову виїзну), але вже з дотриманням вимог наявності підстав та умов проведення такої

Відповідно до встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління ДФС України у Тернопільській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" №1771 від 14 вересня 2017 року.

3. Повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау" з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області судовий збір в розмірі 1684 грн., сплачений згідно квитанції №ПН957 від 22.09.2017.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.11.2017.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.