Ухвала суду № 70378581, 17.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 листопада 2017 року м. Київ№ 826/14669/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1доВідділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністраціїтретя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп"третя особа-2ОСОБА_2про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними та скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яценко Тетяною Яківною про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи № 10701050012051313 від 10.08.2016 - змінено учасника/керівника ТОВ "СКАЙСІТІ-ГРУП" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2;

- визнати протиправними та скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яценко Тетяни Яківни про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах № 10701050012051313 від 10.08.2016 - змінено місцезнаходження ТОВ "СКАЙСІТІ- ГРУП" з 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф.3/10 на 89421, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, оф. 8;

- зобов'язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії необхідні для зміни керівника і власника ТОВ "СКАЙСІТІ-ГРУП" з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та місцезнаходження ТОВ "СКАЙСІТІ-ГРУП" з 89421, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, оф. 8 на 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 3/10.

В обґрунтування позову зазначається, що позивач є власником і директором ТОВ «Скайсіті-Груп» з 15.03.2016. Право власності на вказану компанію позивач набув, як зазначається у позові, на підставі договору купівлі-продажу та протоколу загальних зборів.

Однак, 12.09.2016 позивачу стало відомо, що невідомі особи протиправно заволоділи майном підприємства, а саме 100% часткою, яка належала позивачу шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів про те, що позивач ніби то продав цю частку цим невідомим особам.

12.09.2016, як зазначається у позові, позивач звернувся до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, де позивачем було внесені зміни про учасника/керівника товариства з метою дізнатися, кому належить підприємство. Позивачу було повідомлено, що підприємство перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2016, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач зазначає, що з метою заволодіння підприємством позивача до відділу реєстрації (відповідача) невстановленими особами було подано підроблений договір купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі товариства від 09.08.2016 та підроблений протокол загальних зборів.

Позивач категорично заперечує те, що продавав новому власнику (або будь-яким іншим особам) свою частку в ТОВ «СКАЙСІТІ ГРУП» і категорично заперечує, що підписував будь-які договори з цього приводу. Підпис в такому договорі та протоколі є підробленим і це видно не спеціалісту. Крім того, позивач зауважує, що у нього до цього часу зберігається печатка товариства, що на його думку зайвий раз підтверджує той факт, що він нікому товариство не передавав. Особа ОСОБА_2 йому не відома. Позивач звертає увагу на реєстрацію кримінального провадження за наведеними вище фактами.

З огляду на наведене, позивач просить задовольнити позов.

Відділ державної реєстрації просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що реєстраційні дії вчинені на підставі встановленого переліку документів, а державний реєстратор позбавлений можливості здійснювати перевірку достовірності підписів і печаток. Просив розглядати справу за відсутності відповідача.

Третім особам надіслано копію ухвали про прийняття справи до провадження та призначення дати судового засідання за адресами, наявними в копії матеріалів реєстраційної справи та ЄДР, однак поштові відправлення повернуті без вручення з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 та ч. 3 ст. 167 КАС України вказані особи вважаються повідомленими належним чином.

У судовому засідання 15.11.2017 на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини визначення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

У свою чергу, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

У даному випадку, позов не містить посилань на порушення державним реєстратором встановлених правил та процедур, норм законодавства при вчиненні реєстраційних дій, а доводи позивача по суті зводяться до того, що позивач є власником корпоративних прав на товариство, яких він був позбавлений внаслідок підроблення, на його думку, протоколу загальних зборів товариства та договору про продаж корпоративних прав, у зв'язку з чим і просить скасувати рішення державного реєстратора та зобов'язати вчинити реєстраційні дії на свою користь.

При цьому в судовому засіданні представник позивача зауважив, що прийняття рішення у даній справі про задоволення позовних вимог дозволить поновити права власника корпоративних прав на товариство.

Таким чином, у контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб'єктами, слід дійти висновку, що оскаржувані реєстраційні дії здійснено на основі юридичних фактів, щодо яких існує спір про право, спір про корпоративні права на частку у господарському товаристві, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання щодо відомостей, наявних у реєстрі.

Захист цих корпоративних прав має здійснюватися за правилами господарського судочинства (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України).

В межах вирішення такого спору можуть бути розв'язані й похідні питання, пов'язані з реєстраційними діями (за наявності для цього підстав), на що вказують і висновки Верховного Суду України, викладені в абзаці другому пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року № 13, де зазначено, що у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною, такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

Відтак, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Рішення про закриття провадження у справі не обмежує позивача у реалізації захисту своїх корпоративних прав у порядку господарського судочинства.

Керуючись п. 1 ч. ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі.

2. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Роз'яснити позивачу, що закриття провадження у справі не обмежує позивача у праві на звернення до господарського суду для захисту своїх корпоративних прав в порядку господарського судочинства.

4. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін