Постанова № 70378447, 20.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 листопада 2017 р. Справа № 820/4814/17

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.

суддів Заічко О.В., Шляхової О.М.,

при секретарі судового засідання Савчук С.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 21.07.2017 №13158/40268712, №13366/40268712 та №13353/40268712;

- зобовязати Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017;

- зобовязати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Позивач вважає, що дії та рішення відповідача є необґрунтованими та підлягають скасуванню. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що дії та рішення відповідають вимогам діючого законодавства; у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 31.05.2017 між ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» (Покупець) та ТОВ «СІДРЕЙЛ» (Постачальник) укладено договір поставки №3105, згідно якого останній зобовязується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Продукцію - шрот соняшниковий українського походження в кількості 200 тон. (а.с. 47- 48)

Між ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» (Покупець) та ТОВ «Компанія Квадро-К» (Постачальник) 19.06.2017 укладено договір поставки №19/06/17-01, згідно якого останній зобовязується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Продукцію - шрот соняшниковий в кількості 20 тон.(а.с. 62-63)

Між ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» (Покупець) та Підприємством з іноземними інвестиціями «ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР» (Постачальник) 26.06.2017 укладено договір поставки № MS-00163, згідно якого останній зобовязується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Продукцію - шрот соняшниковий в кількості 200 тон.(а.с.69-70)

За вказаними договорами ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» придбав товар для подальшої реалізації. У матеріалах справи наявні платіжні доручення на підтвердження оплати за придбаний товар.

Доставка товару здійснювалась за договором про надання транспортних послуг, орендованим автомобілем, та із залученням стороннього перевізника, що підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с. 60,61,68,76)

Придбаний шрот соняшниковий в подальшому реалізовано за договором поставки №310517 від 31.05.2017 TOB «НОВАКОРМ».(а.с. 77)

ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» відповідно до видаткових накладних №ТДС66, №ТДС71 та №ТДС75 відвантажило на адресу TOB «НОВАКОРМ» шрот соняшниковий кількістю 151,47 тон на загальну вартість 749 746,5 грн. (а.с. 79-81) та виписало спірні податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017 (а.с.10,13,16).

Транспортування ТМЦ здійснювалося залученим перевізником, на підставі договору №050617 про надання транспортних послуг від 05.06.2017 року з ФОП Діденко, зазначене підтверджено товарно-транспортними накладними №№ 1/06, 2/06, 3/06, 5/06 (а.с. 82-85)

Реальність вчинення господарського правочину також підтверджено копіями платіжних доручень (а.с. 86-97)

ТОВ «Торговий дім «Стандарт Трейд» 09.07.2017 подано на реєстрацію в ЄДР №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017.

Державною фіскальною службою України 09.07.2017 створено квитанції №1 за накладними №15,17,21, якими зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2306 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РН. (а.с.12,15,18)

Того ж дня, позивачем надано у паперовому вигляді, а також на цифровому носії до канцелярії ГУ ДФС у Харківській області копії документів та пояснення про підтвердження реальності здійснення операцій за накладними №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017, № 21 від 27.06.2017.

Комісією ДФС прийнято рішення від 21.07.2017 - № 13158/40268712, №13366/40268712 та №13353/40268712 про відмову у реєстрації податкових накладних №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних N 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку N 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за критеріями наведеними у ньому.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Оскільки до позивача було встановлено критерій оцінки ступеня ризиків невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 2306, комісією безпідставно не враховано пояснення та документи позивача.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами, та які надані контролюючому органу, не надавала відповідачу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017. Тому суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання ГУ ДФС у Харківській області зареєструвати податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017 судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту п. 201.16 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 26.06.2017 № 450, ГУ ДФС у Харківській області не наділений повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних, оскільки це входить до компетенції ДФС України.

Тому позовні вимоги про зобовязання ГУ ДФС у Харківській області зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН задоволенню не підлягають.

Посилання представника відповідача на дискреційність повноваження податкового органу щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, з огляду на таке.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_3 Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Приписами п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України, суд для повного захисту прав позивача виходить за межі позовних вимог в частині зобовязання відповідача вчинити певні дії на підставі того, що належним способом захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин є задоволення позовних вимог щодо другого відповідача ДФС України, шляхом постановлення рішення, яким податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017 буде зареєстровано.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобовязання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У позовній заяві позивач просив суд також встановити судовий контроль за виконанням Державною фіскальною службою України рішення Харківського окружного адміністративного суду та зобовязати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням

Відповідно до змісту ч. 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши спірні правовідносини, суд не вбачає необхідності встановлення судового контролю по справі шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України подачі на адресу Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення, оскільки відсутні докази що відповідач в подальшому буде ухилятися від виконання рішення суду по справі.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.128, ст. 158 -163, ст. 186, ст. 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 21.07.2017 № 13158/40268712, №13366/40268712 та №13353/40268712;

Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №15 від 17.06.2017, №17 від 20.06.2017 та №21 від 27.06.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (вул. Гаршина, буд. 5/7, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40268712) судові витрати у розмірі 9600 (девять тисяч шістсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Сагайдак В.В.

судді Заічко О.В.

ОСОБА_4