Постанова № 70378380, 15.11.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 р. Справа № 818/1581/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М., суддів Шаповал М.М., Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), в якому просить скасувати постанову від 09.10.2017 № 021261 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору (640,00 грн.) та витрат на правову допомогу у сумі 1000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2017 ОСОБА_3 отримана спірна постанова, якою, за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", на нього накладено штраф. Згідно з актом від 19.08.2017 та постановою, 19.08.2017 на 263 км автодороги Харків-Сімферополь водієм автобуса Ford д.н.з. НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, не надано посвідчення водія на перевірку. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки не є перевізником у розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт". Автобус Ford д.н.з. НОМЕР_1 не використовується ФОП ОСОБА_3 у підприємницькій діяльності, натомість автобус використовується у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_4, яка має ліцензію на здійснення діяльності, повязаної з внутрішнім перевезенням пасажирів автобусами. Таким чином позивач вважає, що управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області до нього неправомірно застосовано штрафну санкцію.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Також зазначила, що 19.08.2017 під час проведення перевірки транспортного засобу Ford д.н.з. НОМЕР_1, водій надав інспекторам свідоцтво СХО № 119464, відповідно до якого транспортний засіб належить ОСОБА_3 Крім того, водій автобусу не пердявив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ст. 40 Закону України "Про автомобільний транспорт", в звязку з чим управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 19.08.2017 в ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом інспекторами управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області на 263 км автодороги Харків-Сімферополь зупинено автобус Ford д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 Водій вказаного автобусу, здійснюючи нерегулярні перевезення пасажирів, не надав на перевірку необхідних документів, а саме посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ст. 40 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказане зафіксовано в акті перевірки від 19.08.2017 № 091846 (а.с. 8).

За фактом виявлених порушень, 09.10.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 021261 на суму 1700,00 грн. (а.с. 6).

Застосовуючи штрафні санкції до позивача, відповідач виходив із того, що ФОП ОСОБА_3 є автомобільним перевізником у розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому підлягає відповідальності, передбаченій вказаним законом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".

Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закон України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Стаття 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті. Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.

З огляду на вказані норми Закону, автомобільний перевізник - це субєкт господарювання, який має ліцензію на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Стаття 39 визначає документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, а саме для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, інспекторами управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області на 263 км автодороги Харків-Сімферополь зупинено автобус Ford д.н.з. НОМЕР_1, водій якого не надав на перевірку посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Однак, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_3 на час здійснення перевірки не є автомобільним перевізником та не здійснював діяльність, повязану з перевезенням пасажирів.

Так, автобус Ford д.н.з. НОМЕР_1 використовується ФОП ОСОБА_4, яка має ліцензію на перевезення пасажирів (а.с. 14). Факт використання ФОП ОСОБА_4 вказаного автобуса у своїй підприємницькій діяльності підтверджується копіями договорів про надання послуг (а.с. 15, 16), договором цивільно-правового характеру, укладеного із водієм (а.с. 17), а також копією тимчасового реєстраційного талону на автомобіль НОМЕР_2 ДХХ № 062084 на імя ОСОБА_4 (а.с. 12).

Всупереч вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України представником відповідача не доведено та не підтверджено належними доказами факту здійснення ФОП ОСОБА_3 підприємницької діяльності зі здійснення пасажирських перевезень.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 не є субєктом відповідальності за порушення, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, листом від 06.10.2017 позивач повідомив управління Укртрансбезпеки у Сумській області про те, що він не є автомобільним перевізником, а автобус Ford д.н.з. НОМЕР_1 переданий у користування іншій особі (а.с. 9), однак відповідач не надав вказаним обставинам належної оцінки при розгляді справи про порушення транспортного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.10.2017 № 021261 прийнята необґрунтовано, оскільки штраф застосовано до неналежного субєкта господарювання, без урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про її скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 26.10.2017 № 0.0.880070312.1 (а.с. 3).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи загальну кількість часу, витраченого представником позивача на участь у судових засіданнях, що підтверджується матеріалами справи, в також договором про надання правової допомоги від 24.10.2017р., квитанцією №10 від 25.10.2017, звітом про виконання договору від 26.10.2017, підлягають відшкодуванню на користь позивача граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 1000 грн., що не перевищує граничний розмір, встановлений Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Сумській області від 09.10.2017р. №021261.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, пр.-т Перемоги,14,і.к. 39816845) на користь приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_3) витрати на оплату судового збору в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 20.11.2017.

Головуючий суддя С.М. Гелета

СуддіМ.М.Шаповал

ОСОБА_5