Постанова № 70378351, 20.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11год. 28хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Шкіндер М.Ф. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень – липень 2017 року в сумі 1059684,17грн. з відповідача – Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти адміністративного позову. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що позовні вимоги заявлені позивачем поза межами наданих йому повноважень, оскільки ані Законом №1058-IV, ані Законом №400/97-ВР не визначено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Також, вказує на несвоєчасне направлення позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від 05.05.2017 №153/05/61, №4381/05 та від 09.06.2017 №918/07, а також на те, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від 17.01.2017 №79/06, від 05.05.2017 №1802/03-27 та від 10.05.2017 №792/04-1-28. З наведених підстав просить в задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення тотожні, викладеним в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Твердження відповідача про відсутність у позивача повноважень щодо звернення до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є безпідставним, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення), управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надходження від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Одночасно суд зауважує, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20 травня 2013 року №8 встановлено, що спір управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач наділений адміністративною процесуальною правоздатністю щодо звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також, суд критично оцінює посилання представника відповідача на несвоєчасне направлення позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від 05.05.2017 №153/05/61, №4381/05 та від 09.06.2017 №918/07, оскільки вказана обставина не звільняє відповідача від його законодавчо визначеного обов’язку сплатити відповідні суми та не може слугувати беззаперечною підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Одночасно, суд відхиляє доводи представника відповідача з приводу не направлення позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, від 17.01.2017 №79/06, від 05.05.2017 №1802/03-27 та від 10.05.2017 №792/04-1-28, оскільки наявними в матеріалах справи копіями реєстрів відправлених листів підтверджується, що вказані розрахунки були направленні на адресу відповідача (а.с.40, 42, 127).

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058).

Пункт 1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об’єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058.

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1)).

За даними позивача для працівників (громадян), які працювали на підприємстві відповідача призначена і виплачується пільгова пенсія.

Відповідно до п.6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції №21-2, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період травень - липень 2017 року.

Станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по оплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1059684,17грн.

Відповідачем сума заборгованості не сплачена.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п.18 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) від сплати судового збору звільняються, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-липень 2017 року в сумі 1059684,17грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.