Постанова № 70378192, 13.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2017 р. № 820/4085/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представник позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства; 2) визнати неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яке викладено в листі від 29.08.2017 №К-21734/0/6-20167/0/21-17; 3) стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, поверх 6,7) на користь позивача (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) витрати по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування поданого позову зазначив, що 27.07.2017 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, але рішення по суті порушеного питання не одержав. У звязку з цим, просить суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 07.06.2017 року передбачено надання дозволів на розроблення документації із землеустрою із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції. Крім того, зазначив, шо у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 4 кварталі, затвердженого Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №186 від 20.09.2017 року, на території Харківської області, відсутня Пархомівська сільська рада Краснокутського району, на території якої позивач бажає отримати у власність земельну ділянку. Разом з тим, відповідач зазначив, що листом №К-21734/0/6-20167/0/21-17 від 29.08.2017 року позивачу було надано не відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а лише роз'яснення щодо формування списків громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.

За таких підстав ГУ Держгеокадастру не прийнято остаточного категоричного рішення щодо заяви позивача від 27.07.2017 року про відмову у наданні вказаного у заяві дозволу. У звязку з цим, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представника позивача, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 27.07.2017 року громадянин ОСОБА_1 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4) в інтересах позивача - ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі довіреності, засвідченої секретарем виконкому Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області - ОСОБА_3, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

До заяви були надані наступні документи: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; викопіювання з кадастрової карти наданого Пархомівською сільською радою Краснокутського району Харківської області; інформація про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності (довідка кількісного обліку земель про наявність земель) від 19.07.2017 року №541/175-17; копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2; копія ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_2; копія квитанції №61 від 09.08.2016 року про сплату ОСОБА_2 земельного податку за користування земельною ділянкою; копію податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №8189-13 на ім'я ОСОБА_2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб; копія довіреності на представлення інтересів від 14.07.2017 року.

За результатами розгляду цього звернення відповідач надіслав на адресу заявника лист № К-21734/0/6-20167/0/21-17 від 29.08.2017 року, у якому зазначив, що з 2014 року по даний час триває реформа децентралізації, метою якою є створення спроможних об'єднаних територіальних громад, ключове місце в досягненні якої займає саме децентралізація земельних відносин - перехід повноважень щодо розпоряджень землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого Верховною ОСОБА_4 України заплановано прийняття низки законів. Важливість підготовчого етапу переходу повноважень, який вимагає негайного створення умов для майбутньої фінансової спроможності об'єднаних громад через результативне проведення земельних торгів з продажу права оренди на землю з подальшою реалізацією прав громадян в межах норм безоплатної приватизації в розрахунку 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано у кварталі, що передував у проточному кварталі. Крім того, зазначив, що на даний час Головним управлінням формуються списки громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.

Як вбачається зі змісту вказаної відповіді суб'єктом владних повноважень рішення по суті порушеного заявником питання не прийнято, про що також зазначено у письмових запереченнях відповідача.

Суд, перевіряючи відповідність вчинених суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах діянь вимогам ч.3 ст.2 КАС України, зазначає, що правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство», Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами (затверджено наказом Державного комітету статистики України від 26.10.2009р. №409, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2010р. за №44/17339; далі за текстом Порядок №409).

Так, п.«а» ч.3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Оскільки положення Земельного кодексу України не містять визначення терміну «особисте селянське господарство», то суд вважає за необхідне керуватись нормами Закону України «Про особисте селянське господарство», згідно з ст.1 якого під особистим селянським господарством слід розуміти господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

З наведеного визначення чітко випливає основна мета одержання громадянином земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства безпосереднє та самостійне оброблення цієї земельної ділянки самим громадянином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з лютого 1996 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6.

Порядок дій субєкта владних повноважень після одержання від зацікавленої особи заяви про намір набути у власність шляхом приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства визначений законодавцем у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, де зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства відповідач повинен був за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що не прийняття субєктом владних повноважень рішення по суті заяви позивача за формою поведінки є бездіяльністю і таке діяння (тобто нереалізація управлінської функції) не ґрунтується на законі.

Відтак, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області слід обтяжити обовязком прийняти рішення по суті заяви позивача.

Посилання відповідача на надане рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №819/1556/17 від 26.10.2017 року також не заслуговує на увагу суду, оскільки даний судовий акт не може бути врахований як такий, що підлягає застосуванню до обставин спірних правовідносин у порядку ч.2 ст.161 та ст.244-2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача лише в частині не вирішення поданої від його імені заяви по суті, а в решті вимог суд не знаходить правових підстав для задоволення заявлених вимог.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з приводу не вирішення по суті заяви ОСОБА_2 від 27.07.2017 року щодо надання дозволу на розробку проету землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити по суті заяву ОСОБА_2 від 27.07.2017 року щодо надання дозволу на розробку проету землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи,5, Держпром, 1 під., м.Харків, 61022) на користь ОСОБА_2 (с.Пархомівка, вул.Івана Квітчатого,73, Краснокутський район, Харківська обл., ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.