Постанова № 70377908, 14.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року Справа № 813/3718/17

13 год. 48 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Б.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі – відповідач, Личаківське ОУПФ України м. Львова), в якому просив зобов’язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачу 7542,00 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з квитанцією № 107 від 16.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.06.2017 року позивач уклав договір купівлі-продажу квартири № 8 по вул. У. Кравченко у м. Львові. При цьому, відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7542,00 грн., що підтверджується квитанцією № 107 від 16.16.2017 року. ОСОБА_1 вважає, що не є платником даного збору в розумінні п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки придбав житло вперше. На заяву позивача про повернення безпідставно сплачених коштів відповідач відмовив з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше, органу, до компетенції якого входить надання документів про визнання громадянина таким, що придбаває майно вперше – не існує, вказане питання може бути вирішене у судовому порядку.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила, з підстав викладених у письмовому запереченні (а.с. 23-26). Пояснила, що Личаківське ОУФП України м. Львова не володіє інформацією щодо прав власності не нерухоме майно, зокрема, щодо першого придбання. Позивачем не надано жодних доказів придбання квартири вперше. Звільнення таких осіб від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за Законом, а не на підставі рішення органу Пенсійного фонду України, та повинно було вирішуватись при здійсненні нотаріального оформлення. Жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку органу Пенсійного фонду України подавати подання до органу казначейської служби про повернення коштів, за винятком зайво-, або помилково сплачених. При цьому позивач сам стверджує, що такі є безпідставно сплаченими. З врахуванням викладеного, позов є необгрунтованим та безпідставним, а у його задоволення належить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

16.16.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудзахід» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець зобов’язується передати квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кравченко У.АДРЕСА_1, у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти квартиру і сплатити за неї обговорену грошову суму (а.с. 11-12).

ОСОБА_1 сплачено збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 7542,00 грн., що підтверджується квитанцією № 107 від 16.06.2017 року (а.с.16).

07.07.2017 року позивач звернувся з заявою до Личаківського ОУПФ України, в якій просив сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7542,00 грн. (а.с.8-9)

Листом № 2775/0831-20 від 21.07.2017 року відповідач повідомив, що оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше, та враховуючи те, що на сьогоднішній день органу, до компетенції якого входить надання документів про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, не існує, це питання може бути вирішене у судовому порядку (а.с.15).

Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся із позовом до суду.

Суд вирішуючи справу керується наступним

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).

Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником квартири № 237 на вул. ОСОБА_3, буд. 8 у м. Львові (а.с. 14).

Довідкою Про фактичне місце проживання (не проживання) № 3 від 25.08.2017 року, виданої ОСББ «Роксоляна-Сервіс», зафіксовано, що гр. ОСОБА_1, знятий з реєстраційного обліку за адресою: м. Львів, вул. Доробок, 48/66 фактично проживає (проживає без реєстрації) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).

Згідно з Відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно за параметрами пошуку: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за частковим співпадінням встановлено володіння позивачем квартирою № 237 у м. Львові по вул. Кравченко У., буд. 8; підстава виникнення права власності – договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 2672, виданий 16.06.2017 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивач придбав житло згідно з договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року не вперше. З врахуванням чого, необгрунтованими є покликання відповідача на те, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачу.

Також безпідставними є доводи територіального органу Пенсійного органу про те, що позивач добровільно сплатив спірний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідачем не вчинено жодних дій і не прийнято рішень щодо зобов'язання ОСОБА_1 сплатити дану суму, оскільки відсутність будь-яких управлінських дій чи рішень відповідача в цьому випадку не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання ним коштів, сплачених до бюджету за відсутності встановленого законодавством обов'язку щодо їх сплати.

Так, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.

З врахуванням викладеного, кошти в сумі 7542,00 грн. слід повернути позивачу.

Крім вказаного, суд зазначає наступне.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 3 вересня 2013 року (далі - Порядок №787).

Пунктами 3, 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-2.

Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16 лютого 2011 року контроль за справлянням надходжень бюджету, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд.

Відповідно до підп. 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Оскільки, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при купівлі квартири, підлягає поверненню згідно положень Порядку № 787, яким передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, вказану позовну вимогу також належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно 16.06.2017 року вперше придбавав житло за договором купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кравченко У.АДРЕСА_3, і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 7542,00 грн. згідно з квитанцією № 107 від 16.06.2017 року, який підлягає поверненню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До матеріалів справи долучено примірник дубліката квитанції № 0.0.873583051.1 про сплату судового збору в сумі 640,00 грн. електронним платежем.

Відповідно до відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» з’ясовано, що вказану суму судового збору зараховано на казначейський рахунок 19.10.2017 року.

Отже, позивачу слід присудити понесені ним судові витрати у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-70, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 116; ідентифікаційний код 41250444) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області (ідентифікаційний код 38007662) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 7542 (сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн. 00 коп., сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з квитанцією № 107 від 16.06.2017 року.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 116; ідентифікаційний код 41250444) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено і підписано 20.11.2017 року.

Суддя Качур Р.П.