Постанова № 70377758, 17.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4183/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2017 року №0030691208, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області та позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.71-74), просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 року №0030691208 в частині стягнення штрафу на загальну суму 61074,58 грн., а саме за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних: №1 від 08.04.2016 року на суму штрафу 53240,59 грн.. №2 від 24.05.2016 року на суму штрафу 1270,42 грн., №3 від 25.05.2016 року на суму штрафу 1631,00 грн., №1 від 19.05.2016 року на суму штрафу 994,70 грн., №2 від 16.06.2016 року на суму штрафу 102,99 грн., №4 від 14.06.2016 року на суму штрафу 566,67 грн., №4 від 15.07.2016 року на суму штрафу 525,39 грн., №6 від 05.07.2016 року на суму штрафу 1616,67 грн., №3 від 04.08.2016 року на суму штрафу 188,36 грн. та №3 від 01.12.2016 року на суму штрафу 937,79 грн., прийнятого на підставі акту «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ПЕТЗ» від 06.07.2017 року №3797/15-32-12-08/39466459.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 13 липня 2017 року засобами поштового зв’язку позивачем отримано від ГУ ДФС в Одеській області акт від 06.07.2017 року №3797/15-32-12-08/39466459, відповідно до якого йшлось про проведену відповідачем перевірку та встановлення порушень позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних з посиланням на п.201.10 ПКУ. Не погодившись із актом, позивач подав заперечення до податкового органу, проте 31.07.2017 року висновки акту було залишено без змін. На підставі акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 року №0030691208 про застосування штрафу у розмірі 62106,60 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про проведення камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму 62106,60 грн. Проте, позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що податковим органом порушено 30-ти денний строк для проведення камеральної перевірки, при цьому саме право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 01.01.2017 року, тоді як відповідачем проведено таку перевірку за період квітень-грудень 2016 року. Штраф у розмірі 1032,02 грн. позивач вважає правомірним, а тому у даній частині ППР вважає законним, однак щодо зупинення перебігу граничного строку для реєстрації податкової накладної №3 від 01.12.2016 року на суму ПДВ 4688,93 грн. позивач вважає дії податкового орагну незаконними по визначенню позивачу суми штрафних санкцій у розмірі 61074,58 грн., порушення позивачем проведення камеральної перевірки суцільним порядком та порушення 30-денного строку на проведення камеральної перевірки, що призвело до прийняття протиправного рішення, яке підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано до суду заперечення (а.с. 55-56з/б), в яких зазначено, що на підставі встановлених порушень, виявлених під час проведення перевірки позивача, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Викладені в акті перевірки підстави донарахування позивачу податкового зобов’язання зі сплати штрафу на загальну суму 62106,60 грн., а саме: у розмірі 10% на суму 5744,88 грн. (затримка на 15 календарних днів), у розмірі 20% на суму 3121,13 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів) та у розмірі 30% на суму 53240,59 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів) підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв’язку з чим відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, дата виписки яких припадає за вище вказані місяці 2016 року та лютий 2017 року, не було зупинено згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в звязку з тим, що дана стаття набула чинності тільки з 01.04.2017 року, а дата реєстрації податкових накладних, які перелічені в акті, до 01.04.2017 року. По податковій накладній №3 від 01.12.2016 року на суму ПДВ 4688,93 грн. останній термін реєстрації 16.12.2016 року, згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ, протягом 15 календарних днів наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, при цьому, дійсно, станом на 16.12.2016 року по платника ТОВ «ПЕТЗ» дійсно було розірвано договір про визнання електронної звітності, який поновлено 26.12.2017 року, але накладна зареєстрована тільки 12.01.2017 року.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Подільської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області у порядку ст. 76 та відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року.

За результатами перевірки складено Акт від 06.07.2017 року №3797/15-32-12-08/39466459 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ПІВДЕННИЙ ЕНЕРГОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД».

Відповідно до висновку акту перевірки, за результатами перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ПЕТЗ» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 250523,03 грн., у тому числі: з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 57448,79 грн.; з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 15605,06 грн.; з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 177468,64 грн. Відповідальність платника податків за вказані порушення передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 12-14).

На підставі вищенаведеного акту перевірки, а також згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року №0030691208, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 10% на суму 5744,88 грн. (затримка на 15 календарних днів), у розмірі 20% на суму 3121,13 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів) та у розмірі 30% на суму 53240,59 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів). Загальна сума штрафу склала 62106,60 грн. (а.с. 45).

Позивач вважає дане рішення частково вірним, в частині визначення суми штрафу у розмірі 1032,02 грн., оскільки дійсно існувало порушення терміну реєстрації податкової накладної №1 від 14.02.2017 року та такий штраф оплачено позивачем, однак в частині нарахування штрафу за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних: №1 від 08.04.2016 року на суму штрафу 53240,59 грн.. №2 від 24.05.2016 року на суму штрафу 1270,42 грн., №3 від 25.05.2016 року на суму штрафу 1631,00 грн., №1 від 19.05.2016 року на суму штрафу 994,70 грн., №2 від 16.06.2016 року на суму штрафу 102,99 грн., №4 від 14.06.2016 року на суму штрафу 566,67 грн., №4 від 15.07.2016 року на суму штрафу 525,39 грн., №6 від 05.07.2016 року на суму штрафу 1616,67 грн., №3 від 04.08.2016 року на суму штрафу 188,36 грн. та №3 від 01.12.2016 року на суму штрафу 937,79 грн., позивач просить суд скасувати таке рішення, посилаючись на невідповідність висновків акту перевірки нормам законодавства, яке діяло під час реєстрації таких накладних.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

У перевіряємий період (до 01.01.2017 року) за який проводилась камеральна перевірка дотримання ТОВ «ПЕТЗ» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.

Згідно з п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на 07.01.2016 року та 20.11.2016 року), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України від 01.08.2016 року, яка діяла щодо статті 76 до 01.01.2017 року, порядок проведення камеральної перевірки був наступним. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Отже, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Також Законом України № 1797-VIII викладено в новій редакції статтю 120-1 Податкового кодексу, а саме: порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01.01.2017 року. В іншому випадку відповідач має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та прийняти відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Також, суд зауважує, що термін реєстрації податкових накладних не є об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України.

Зазначений висновок суду підтверджується і тим, що внесеними змінами з 01.01.2017 року пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України викладено в новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу з 01.01.2017 року.

При цьому, у відповідності до внесених змін до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У той же час, у 2016 році за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ було встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності.

За п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Проте, в порушенні наведених положень ПК України відповідачем проведено оскаржувану перевірку за період квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року лише у липні 2017 року.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним і підлягає скасуванню частково щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 61074,58 грн. по податкових накладних: №1 від 08.04.2016 року на суму штрафу 53240,59 грн.. №2 від 24.05.2016 року на суму штрафу 1270,42 грн., №3 від 25.05.2016 року на суму штрафу 1631,00 грн., №1 від 19.05.2016 року на суму штрафу 994,70 грн., №2 від 16.06.2016 року на суму штрафу 102,99 грн., №4 від 14.06.2016 року на суму штрафу 566,67 грн., №4 від 15.07.2016 року на суму штрафу 525,39 грн., №6 від 05.07.2016 року на суму штрафу 1616,67 грн., №3 від 04.08.2016 року на суму штрафу 188,36 грн. та №3 від 01.12.2016 року на суму штрафу 937,79 грн., які були зареєстровані до 01.01.2017 року.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2017 року №0030691208 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.08.2017 року №0030691208 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 61074,58 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» (код ЄДРПОУ 39466459) судовий збір у розмірі 1573 /одна тисяча п’ятсот сімдесят три/ грн. 41 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин