Постанова № 70377744, 16.11.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2017 р. Справа № 809/1513/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - Єлізарової У.Г., представника відповідача - Остап'юка М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 713348,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 713348,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість та земельному податку, який підлягає стягненню в судовому порядку в загальній сумі 713348,75 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав. Подав суду заяву про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, в якій зазначив, що ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" перебуває у складному фінансово-економічному матеріальному становищі, у зв'язку з чим немає змоги виконувати свої зобов'язання. Просив відстрочити виконання постанови до 01.04.2018 року, а також розстрочити виконання постанови строком на 12 місяців.

Представник позивача проти заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення заперечила повністю, з підстав викладених у письмовому запереченні, в якому зазначила, що відповідачем не доведений факт перебування у складному фінансовому становищі, та просила відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" зареєстроване, як юридична особа, та взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.3, пункту 16.1.4 статті 16 Податковим кодексом України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що станом на 18.10.2017 року за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 713348,75 грн., яка включає в себе:

- податок на додану вартість в загальній сумі 464369,32 грн., з яких 269636,00грн., - основне зобов'язання, 193596,00грн., - штрафна санкція та пеня 1137,32грн.

Основне зобов"язання з податку на додану вартість виникло у результаті самостійно задекларованого податкового зобов'язання та на нарахованого на підставі подоткової декларації №9165171911 від 17.08.2017року на суму 80863,00грн.,(а.с.10-11) та податкової декларації №9191839396 від 20.09.2017 року на суму 188773,00 грн.(а.с.12-13).

На підставі акту камеральної перевірки №4081/12-01/13655435 від 12.06.2017року винесено податкове повідомлення рішення №0010691201 від 12.06.2017 року яким донараховано штрафну санкцію з податку на додану вартість в загальній сумі 260578,86 грн. Однак, у зв'язку із частковим погашенням податкового боргу, залишок до стягнення 193596,00грн. Нарахована виникла пеня внаслідок за несвоєчасну сплату штрафної санкції по вищевказаному податковому-повідомленні рішенні в сумі 1137,32 грн.

- узгоджений земельний податок в загальній сумі 248979,43 грн., який виник на підставі: звітної податкової декларації з плати за землю за 2017 рік відповідно до якої в інтегрованій картці платника нараховано грошове зобов'язання в сумі 83206,25 грн., щомісячно із січня по листопад 2017 року, за грудень 2017 року - 83206,29 грн. Річна сума земельного податку становить 998475,04 грн. Однак, у зв'язку з частковим погашенням вказаного боргу та наявною переплатою, залишок до стягнення становить 248979,43 грн., за період з травня 2017року по серпень 2017 року включно.

Вказані податкові зобов`язання платник податків самостійно не сплатив.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідачем, в порушення вказаних норм права, допущено несплату самостійно визначених сум з сплати податку на додану вартість в сумі 464369,32 грн., та узгодженого земельного податку в сумі 248979,43 грн., що в загальній сумі становить 713348,75 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, грошові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та земельного податку в загальній сумі становлять 713348,75 гривень у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими, з моменту подання податкових декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми "Ю" за № 2656-17 від 06.07.2017, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Сума податкового боргу відповідно до довідки про борг за платежами Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", що виникла в результаті несплати податкового зобов'язання за платежами податок на додану вартість та земельного податку складає 713348,75 грн., що підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Щодо заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

На обгрунтування вказаної заяви відповідачем зазначено скрутне фінансово-економічне та метеріальне становище, відсутність достатніх коштів та наявність загрози банкрутства, немає можливості виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, по сплаті платежів до бюджету, погасити заборгованість по заробітній платі та сплатити відповідну суму податкового боргу у даній справі, оскільки наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню зобов'язань в даній адміністративінй справі, що може призвести до повного зупинення роботи. Дана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні бухгалтерською довідкою від 31.10.2017 року (а.с.48), звітами про фінансовий стан станом на 30.06.2017 року та 30.09.2017 року (а.с.49-50), а також довідками з банку станом на 29.09.2017 року (а.с. 52).

Згідно частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про можливість надання ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" відстрочення та розстрочення виконання судового рішення на умовах, про які просить відповідач.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (код 13655435) в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 713348 (сімсот тринадцять тисяч триста сорок вісім) грн., 75 коп., з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Вставити порядок і виконання рішення суду, а саме:

відсточити виконання постанови до 01.04.2018 року та рострочити виконання постанови на строк 12 місяців починаючи з 01.04.2018 року, шляхом сплати Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотивний завод" (код 13655435) податкового боргу в сумі 713348,75 грн., щомісячними платежами 59445,73 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.11.2017.