Постанова № 70377504, 15.11.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа № П/811/1698/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яке діє в інтересах Кропивницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

до відповідача: ПАТ "Кіровоградський проектно – конструкторсько- технологічний інститут "МАШТЕХКОМПЛЕКС"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАТ "Кіровоградський проектно – конструкторсько- технологічний інститут "МАШТЕХКОМПЛЕКС" з вимогою стягнути податковий борг в розмірі 60468,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 60468,46 грн.

Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 31).

Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (25015, м.Кропивницький, вул. Полтавська,71), повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.49,53).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, вважається, що судова повістка вручена їй належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України суд вважає, що ухвали про відкриття провадження у справі, про відкладення розгляду справи та повістки про виклик вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з’явився без повідомлення причин неприбуття, а позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ПАТ «Кіровоградський проектно – конструкторсько – технологічний інститут «Мащтехкомплекс» зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності 10.06.1992р. (а.с.37-38).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Щодо заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в сумі 27 285,66 грн., судом встановлено наступне.

Згідно поданої підприємством декларації з плати за землю №9018343192 від 14.02.2017 року відповідачем самостійно задекларовано та не сплачено:

- по строку сплати 30.08.2017р. – 12870,58 грн. ;

- по строку сплати 30.09.2017 р. – 12870,58 грн. (а.с.31-32).

Згідно уточненої декларації №9064494661 від 13.04.2017 року платником самостійно нараховано суму основного платежу в розмірі 772,25 грн. (а.с.33-34).

Щодо заборгованості з податку на додану вартість в сумі 33182,80 грн., судом встановлено наступне.

Згідно поданої підприємством декларації з податку на додану вартість №9164399720 від 16.08.2017 року відповідачем самостійно задекларовано та не сплачено:

- по строку сплати 30.08.2017 р. – 5040,00 грн. (а.с.12)

Крім того, за результатом перевірки відповідача, податковим органом донараховано штрафні санкції на підставі податкового повідомлення – рішення №0026451205 від 10.08.2017 р. в розмірі 10288,81 грн. (а.с.19).

Згідно поданої підприємством декларації з податку на додану вартість №9185801477 від 13.09.2017 року відповідачем самостійно задекларовано та не сплачено:

- по строку сплати 30.09.2017 р. – 5527,00 грн. (а.с.29).

За результатом перевірки відповідача, податковим органом донараховано штрафні санкції на підставі податкового повідомлення – рішення №0027401205 від 15.08.2017 р. в розмірі 12326,99 грн. (а.с.26-27).

Зазначене підтверджується витягом зі облікових даних відповідача (а.с.9).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг –сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №3233-25 від 25.11.2014 року на суму 78305,13 грн. та направлено засобами поштового зв’язку (а.с.35).

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідачем доказів повної або часткової сплати податкового боргу, заперечень проти позову суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 128, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з ПАТ "Кіровоградський проектно – конструкторсько - технологічний інститут "МАШТЕХКОМПЛЕКС", яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 60 468 (шістдесят тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 48 коп.:

- з податку на додану вартість: одержувач – УДКСУ у м. Кіровограді, банк – ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО- 823016, ЗКПО – 38037409, рахунок №31114029700002, код платежу – НОМЕР_1;

- з земельного податку з юридичних осіб: одержувач – УДКСУ у м. Кіровограді, банк – ГУДКСУ у Кіровоградській області; МФО – 823016, ЗКПО – 38037409, рахунок №33212811700002, код платежу – НОМЕР_2.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1