
копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ15 листопада 2017 р. Справа № 804/6103/17Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
20 вересня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач),третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2017 р. № НОМЕР_1.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. При поданні до податкового органу податкової декларації позивачем було допущено технічну помилку, а саме, зазначено в рядку 14 суму 58 194,92 грн., яка в подальшому була виявлена та усунута шляхом подання уточнюючої декларації. При цьому, подання уточнюючої декларації не є фактом сплати узгодженого податкового зобов’язання. Враховуючи відсутність податкового зобов’язання нарахування штрафу за несвоєчасну сплату такого зобов’язання є безпідставним. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0008971309від 21.08.2017 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне. Платником податку самостійно нараховано суму податкового зобов’язання з єдиного податку. Уточнююча декларація подана платником після спливу граничного терміну сплати податку. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
28.07.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ОСОБА_3 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з єдиного податку за 2017 р.
За результатами перевірки складено акт № 8218/04-36/13-09/НОМЕР_2 від 28.07.2017 р.
Перевіркою встановлено наступне порушення, допущене ОСОБА_3:
- п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України несвоєчасне погашення узгоджених сум податкових зобов’язань з єдиного податку за 2017 р.
В акті перевірки вказано, що позивачем подана податкова декларація № НОМЕР_3 від 24.01.2017 р. за 2016 р., граничний термін сплати 19.02.2017 р., сума погашеного податкового боргу 58 194,92 грн., дата та номер платіжного документу – уточнюючий розрахунок від 30.03.2017 р. № НОМЕР_4, кількість днів затримки 39, відсоток штрафу 20.
На підставі акту перевірки № 8218/04-36/13-09/НОМЕР_2 від 28.07.2017 р.Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.08.2017 р., яким до ОСОБА_3 за несплату (неперерахування) єдиного податку в сумі 58 194,92 грн. застосовано штраф в сумі 11 638,98 грн.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку( п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).
Для платників єдиного податку третьої групи податковим (звітним) періодом згідно абз. 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України є календарний квартал.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієїстатті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такоїсуми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, щоподається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно до пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: гідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплатисуми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що відповідальність за виправлення (уточнення) інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов'язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв'язку з виявленням факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Крім того, така відповідальність для платника податку передбачена саме ст. 50, а не ст. 126 Податкового кодексу України.
Специфіка нарахування штрафної санкції, встановленої ст. 126 Податкового кодексу України, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 21.08.2017 р. не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень але не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судоверішення ухвалене на користьсторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, абоякщо стороною у справі виступала його посадова чи лужбова особа, тому судові витрати в розмірі 640,00 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72,86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення– задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській областівід 21.08.2017 р. № НОМЕР_1.
Судові витрати в розмірі 640,00 грн. стягнути на користь ОСОБА_3 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2017 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.11.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_6Судове рішення № 70377287, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/6103/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: