Ухвала суду № 7037696, 10.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року № 22-а-8794/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.,

при секретарі судового засідання Гром В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області та Приватного підприємства «Подільський Торговий дім» на постанову господарського суду Хмельницької області від 08 квітня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства «Подільський Торговий дім» до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000112300/0 та № 0000102300/0 від 30.03.2007 року та податкових вимог № 1/64 від 05.03.2007 року, № 2/101 від 11.04.2007 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 08 квітня 2008 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000102300/0 від 30.03.2007 року; податкове повідомлення-рішення № 0000112300/0 від 30.03.2007 року визнано протиправним та скасовано частково в частині застосованих штрафних санкцій на суму 2955,80 грн.; в позові про визнання протиправними та скасування податкових вимог відмовлено.

Постанову оскаржили позивач та відповідач.

Доводи позивача стосуються неправильності висновків суду в частині відмови в позові про скасування податкових вимог, оскільки Законом № 2181 не визначено механізму їх анулювання в разі зникнення заборгованості за рахунок здійснених господарських операцій в послідуючих звітних періодах, що відображається в наступних звітних податкових деклараціях. Просить скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування зазначених податкових вимог.

Відповідач покликається на порушення статті 17 Закону України «По порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), просить постанову скасувати, відмовивши в позові повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, враховуючи наступне.

За результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.08.2005 року по 31.12.2006 року складено акт від 23.03.2007 року № 152.231.33727069.

Згідно з висновками відповідача позивачем порушено, зокрема, п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.9 ст. 5, п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: заниження податку на прибуток за 2 кв. 2006 року на 7245,00 грн. та за 3 кв. 2006 року на 12345,00 грн.; сума завищення податку на прибуток за 2006 рік становить 1316,00 грн. Крім того, встановлено порушення пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у розходженні у визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в межах звітних податкових періодах.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.03.2007 року: № 0000102300/0, яким визначено податкове зобовязання по штрафних санкціях з податку на додану вартість в сумі 15972,00 грн. та № 0000112300/0, яким визначено податкове зобовязання по штрафних санкціях з податку на прибуток в сумі 4644,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність визначення податкового зобовязання з податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000112300/0 від 30.03.2007 року, судом першої інстанції обгрунтовано враховано висновок судово-бухгалтерської експертизи № 2199 від 14.03.2008 року, згідно з яким відповідачем безпідставно включено у залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 01.07.2006 року транспортні витрати у сумі 2155,00 грн. по перевезенню міндобрив, оскільки такі на залишку відсутні, та 250,00 грн. добових по авансових звітах. Враховуючи, що зазначеним висновком експерта підтверджено заниження цього податку за 2 квартал на 5687,75 грн., а за 3 квартал на 5510,50 грн., розмір штрафної (фінансової) санкції становить 1688,20 грн. При цьому колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо визначення суми штрафної (фінансової) санкції відповідає положенням пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 та п. 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110.

Щодо визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні № 0000102300/0 від 30.03.2007 року, то згідно з актом перевірки не встановлено неподання у встановлені строки податкової декларації з цього податку, не вказано про завищення чи заниження його суми. Крім того, в обліковій картці платника податку у період червень-жовтень 2006 року відсутні відомості щодо недоплати податку на додану вартість. Наведене підтверджується висновком експерта № 2199 від 14.03.2008 року, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування податкових вимог № 1/64 від 05.03.2007 року, № 2/101 від 11.04.2007 року, судом першої інстанції правильно встановлено, що такі надсилалися у звязку із наявністю податкового боргу, та в порядку, встановленому пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181.

Згідно з пп. 6.4.1 Закону № 2181 податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобовязання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.

За таких обставин безпідставними є покликання позивача на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що на момент звернення позивача до суду вже не існувало заборгованості в сумі 29429,00 грн. по податку на додану вартість, оскільки, в разі погашення цієї заборгованості позивачем, податкові вимоги вважаються відкликаними і скасуванню судом не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарг не спростовують висновків суду, а тому скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області та Приватного підприємства «Подільський Торговий дім» залишити без задоволення, постанову господарського суду Хмельницької області від 08 квітня 2008 року у справі № 9/16/507-НА без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: С.І. Богаченко

І.О. Яворський

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2009 року.