Ухвала суду № 70376820, 21.11.2017, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1816/14-ц

№8/687/1/2017

УХВАЛА

21 листопада 2017 року смт.Чемерівці

Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді - Кулєбякіна В.О.,

з участю секретаря – Литовченко В.К.,

представника заявника – ОСОБА_1,

заявниці – ОСОБА_2,

позивача – ОСОБА_3,

представника позивача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення у справі №687/1816/14-ц у зв’язку із нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами по справі №687/1816/14-ц.

В своїй заяві вона просить скасувати рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області по справі №687/1816/14-ц за зустрічним позовом ОСОБА_5 (спадкоємець ОСОБА_3) до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Чемеровецької селищної ради, Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 – про визнання недійсним та скасування договору дарування укладеного під впливом тяжких обставин, у зв’язку із нововиявленими обставинами у задоволені позову відмовити, провадження у справі закрити.

В судовому засіданні представник заявниці та заявниця заяву підтримали, посилаючись на доводи викладені в заяві.

Представник позивача, позивач проти задоволення заяви заперечили, посилаючись на те, що вказані у заяві дані не є нововиявленими.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та необхідні матеріали цивільної справи, дійшов висновку про те, що підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні, а отже заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.361 ЦПК України, рішення чи ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті судом за нововиявленими обставинами.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ п. 3 Постанови від 30.03.2012 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого судового рішення, як підстави для його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункт 2 частини другої статті 361 ЦПК) мають існувати на момент ухвалення судового рішення, але про їх недостовірність заявнику не було відомо. Такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили. Доказів існування такого вироку суду заявниця суду не надала.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) констатував, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відносно практики ЄСПЛ, то необхідно також зауважити, що у п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

У справі № 3-1629гс16 Верховний суд України, скасовуючи постанову вказав, що суд додатково дослідив і перевірив докази на предмет наявності нововиявлених обставин, а також надав нову правову оцінку цим обставинам, кваліфікувавши їх як нововиявлені. Таким чином фактично вийшов за межі своїх повноважень і порушив норми процесуального права, тобто діяв не як суд встановлений законом.

Виходячи з викладеного вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов :

1) їх існування на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те , яке було прийняте .

Разом з цим, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Та не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

В порушення вимог ст. 364 ЦПК України заявник не зазначила даній заяві ново виявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, дату їх відкриття або встановлення. Також заявник не зазначила посилання на докази, що підтверджують наявність ново виявлених обставин. Зокрема посилаючись на обставини заволодіння паспортом ОСОБА_5 на момент вчинення останнім нотаріальних дій заявниця підтверджує, що вказані обставини були їй відмові на момент розгляду справи, однак ОСОБА_2 про них не вказувала.

В своїй заяві ОСОБА_2 посилається на свої припущення, а вимоги ст. 364 ЦПК України вказують на чотири підстави для перегляду рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами, зокрема такі як:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Вищевказаних нововиявлених обставин у заяві ОСОБА_2 не вказала.

Таким чином, посилання заявника на нововиявлені обставини суд оцінює критично та приходить до висновку, що дані обставини не є нововиявленими, а тому, враховуючи предмет та підстави заяви, встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, норми матеріального права які ці правовідносини регулюють і були застосовані судом при вирішенні даного спору, та зважаючи на те, що докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини заявником не надані, а нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду, так і для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.361,365 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення у справі №687/1816/14-ц у зв’язку із нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом п’яти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.

Суддя Кулєбякін В.О.