Постанова № 70376208, 02.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Братасюка В.М.

за участі секретаря судового засідання - Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Просить визнати неправомірними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо нарахування йому пенсії у розмірі нижче, ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01.02.2017 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 14 червня 2012 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах (із заниженням пенсійного віку) відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Його пенсійна виплата склала 880,86грн, з 01.02.2015року пенсія виплачувалася у розмірі 949грн. Законом України "Про державний бюджет на 2015 рік", Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" та Законом України "Про державний бюджет на 2017 рік" збільшено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Так, з 01 січня 2015 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в місячному розмірі становив 949 гривень, з 01 вересня 2015 року - 1074 гривень, з 01 січня 2016 року - 1074 гривень, з 01 травня 2016 року - 1130 гривень, з 01 грудня 2016 року - 1208 гривень, з 01 січня 2017 року - 1247 гривень, з 01 травня 1312 гривень, з 01 грудня 2017 року - 1373 гривні. У зв'язку із цим 09.11.2016 року він звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії. Однак, відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що його загальний страховий стаж становить 25 років 1 місяць 24 дні, який є недостатнім для виплати пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає вказані дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в судовому засіданні позову не визнав, просив відмовити в його задоволенні, з підстав зазначених у запереченні.

При розгляді справи судом встановлено наступне.

14.06.2012 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (із заниженням пенсійного віку) відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

09.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії.

Листом №551/С-11 від 14.11.2016 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що його загальний страховий стаж становить 25 років 1 місяць 24 дні, який є недостатнім для виплати пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому 27.07.2017року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок та виплату пенсії у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.02.2017року.

Однак, листом №247/С-11 від 04.08.2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, з аналогічних підстав, що викладені у попередньому листі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня 2015 року - 1074 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривень, з 1 травня 2016 року - 1130 гривень, з 1 грудня 2016 року - 1208 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

З аналізу норми ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка є імперативною, слід прийти до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Як вбачається із довідок Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №3627/02 від 13.07.2017року та №4874/02 від 23.10.2017року, розмір пенсії, яка виплачується позивачу ОСОБА_1 з лютого 2017року по квітень 2017року становив 949грн., з травня 2017 року по вересень 2017року 963,30грн., а отже є меншим, ніж встановлений Законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ст. 8 Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як слідує із положень ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 21 червня 2016 року в справі "Петриченко проти України" зазначив про порушення державою Україна конвенційного права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки національні суди при вирішенні спору не надавали оцінки доводам заявника про те, що розмір його пенсійної виплати був встановлений всупереч вимогам Конституції України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про наявність у позивача ОСОБА_1 права на пенсію в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки в разі суперечності припису Закону змісту Конституції (а даному випадку ст. 46 ), до застосування підлягає саме норма Основного Закону, а відтак дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму є неправомірними.

Також суд ураховує, що конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, частиною 2 ст.6, ст. 8, частиною 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного суду України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За нормами ч.1, п.1, 2, 3 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного суду України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не представлено жодних доказів щодо правомірності своїх дій.

Таким чином, оцінивши в сукупності зібранні по справі докази, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позову частково, а саме визнання неправомірною відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у нарахуванні ОСОБА_1 пенсії у розмірі нижчому, ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_5 у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом, з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки відповідачем заперечується саме право позивача на перерахунок пенсії у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом, а відтак дані вимоги (щодо виплати) є передчасними і можуть бути предметом судового розгляду виключно після відмови відповідача виконати рішення суду уже після перерахунку пенсії ОСОБА_1; з цієї ж підстави суд не вбачає за можливе звертати до негайного виконання постанову в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату, оскільки в цій частині позивачу судом відмовлено в задоволенні вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 71, 94, 128, 159, 163, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у нарахуванні ОСОБА_1 пенсії у розмірі нижчому, ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений Законом.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 01.02.2017 року.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 640 гривень компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.