Вирок № 70375486, 21.11.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/858/17 Провадження № 1-кп/450/171/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

з участю секретаря Лаба С. П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017140000000023 від 16.02.2017 року (виділеному з кримінального провадження №32016140000000071), щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого, засновника та директора ПП «Компанія Фотоніка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Леськів А. В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник обвинуваченого ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20 листопада 2014 року, діючи умисно, здійснив створення ПП «Компанія Фотоніка» (ЄДРПОУ 39509193), з метою прикриття незаконної діяльності та використання в подальшому вченого субєкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив фіктивне підприємництво.

Як виконавець фіктивного підприємництва ПП «Компанія Фотоніка» ОСОБА_1, отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю даного підприємства та здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

Так, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії для реєстрації підприємства і став власником та директором юридичної особи - ПП «Компанія Фотоніка», зареєстрованого як субєкт господарювання 25.11.2014 року Львівським міським управлінням юстиції, 03.12.2015 зареєстровано у Пустомитівському районному управлінні юстиції Львівської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №14151020000035692) за юридичною адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, вул.. І. Франка, 19.

Будучи службовою особою ПП «Компанія Фотоніка» - ОСОБА_1, був зобовязаним виконувати організаційно-розпорядчі обовязки - функції по керівництву даним товариством, розпорядженню майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), проте, не мав наміру на здійснення реальної господарської діяльності ПП «Компанія Фотоніка» та з метою прикриття незаконної діяльності підприємств, ОСОБА_1 лише формально рахувався власником та директором ПП «Компанія Фотоніка», у якої відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і працівники.

Після вчинення всіх дій та правочинів, повязаних з створенням та реєстрацією ПП «Компанія Фотоніка», ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 оригінали установчих, реєстраційних документів та печатку товариства. Вказані дії надали можливість документально оформляти нібито проведення господарських операцій, для відображення їх у податковому обліку.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив фіктивне підприємництво, як виконавець (співвиконавець) фіктивного підприємництва, тобто створення субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст.205 КК України.

Сторони кримінального провадження ініціювали укладення угоди про визнання винуватості. Між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4, якому надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32017140000000023, внесеного до ЄРДР 16.02.2017 року, (виділеного з кримінального провадження №32016140000000071) та ОСОБА_1 була укладена та підписана 23.03.2017 року угода про визнання винуватості. Дана угода про визнання винуватості була скерована до суду 23.03.2017 року разом з матеріалами обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32017140000000023, внесеного до ЄРДР 16.02.2017 року, (виділеного з кримінального провадження №32016140000000071).

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в обсязі згідно повідомленої йому 17.02.2017 року підозри. Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 750 (сімсот пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750,00 грн.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом зясовано, що дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України і така кваліфікація є вірною. Відповідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Встановлено, що умови угоди жодним чином не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди та відсутність будь-якого тиску з метою укладення угоди. Обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду не має.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань немає.

Судом зясовано, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України, які діяли на час вчинення злочину. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують покарання, особу обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Таким чином, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність, приходить до переконання, що вказана угода підлягає затвердженню виходячи із вищевказаних мотивів.

На підставі вищенаведеного, проаналізувавши матеріали обвинувального акту та угоду про визнання винуватості, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, обставини вчинення злочину, обставини, що помякшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе, застосувавши покарання у виді та в межах санкції ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474,475КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.03.2017 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4, якому надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32017140000000023, внесеного до ЄРДР 16.02.2017 року, (виділеного з кримінального провадження №32016140000000071) та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32017140000000023, внесеного до ЄРДР 16.02.2017 року, (виділеного з кримінального провадження №32016140000000071) щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 750 (сімсот пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750,00 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні: 1) планшет Lenovo DOLBI DIGITAL PLUS (із записами на зворотній стороні Tablet PC Idea Tab A 1000-F Model Name: 60027 IWPUT: 5V-1.5A; 2) мобільний телефон Fly (із записами на зворотній стороні (під батареєю) Модель DS 130, imei 1: 862742026363923, іmеі 2: 862742026863922, SN: RUDS130GA0037393); 3) мобільний телефон SAMSUNG GALAXY (Model number - SGK-1437); 4) довідка AT «ОСОБА_5 Аваль» Базове відділення (м.-Львів), вих. №Д5-131/61-116 від 04.02.2016, видана ОСОБА_1 повернути власнику ОСОБА_6 та скасувати їх арешт, накладений відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.06.2016 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

СуддяОСОБА_7