Ухвала суду № 70373198, 10.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9807/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 жовтня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

В порушення вимог п.5 ч.2ст.119 ЦПК України в позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги щодо порушення його права, як споживача, та в чому саме полягає дане порушення (із зазначенням відповідних дат, характеру дій, спосіб порушення відповідачем прав позивача як споживача).

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.3 ст. 11 даного Закону надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору №11349145000 від 21.05.2008 року, укладеного міжАКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, Позичальнику надано кредит у сумі 46000,00 доларів США.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форма його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. А у разі ненадання зазначеної інформації субєкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

При цьому, права особи, як споживача, випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі, зокрема, ст.11 визначає права споживача в разі придбання ним продукції у кредит, які мають місце перед укладенням даного договору, а в частині 5 цієї ж норми права вказано, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в цих договорах.

Тобто, права особи, як споживача, охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Таким чином, позивачу слід обґрунтувати висновок про те, що він є споживачем даної послуги та має право звернення до суду на цій підставі. Зазначаючи про незаконність укладання договору не конкретизує в чому вона полягала під час підписання сторонами такої угоди.

Крім того, при зверненні до суду позивач одночасно керується нормамиЦК УкраїнитаЗаконом України «Про захист прав споживачів»кожен з яких передбачає різні підстави визнання недійсності договорів, а тому позивачу необхідно визначитися чим він керується при зверненні до суду, а саме: чи нормамиЦК УкраїничиЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Позивач вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимогст. 119 ЦПК України, зобовязаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів». Крім того, не обґрунтовано порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача відповідачем по справі.

Відповідно до ч.5ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.)

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 640 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору - залишити без руху.

Розяснити позивачу про необхідність усунення вказаних недоліків до 31 жовтня 2017 року, але не пізніше пяти днів з моменту отримання ухвали та попередити, що в противному разі позовна заява буде рахуватись неподаною та повернута.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3