Постанова № 70371468, 20.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/239/2017(м)

221/3279/17

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Овчиннікова О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі судді судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Преснякової А.А., при секретарі Папакіній К.Ю., за участі ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 04.09.2017 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий, пенсіонер, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Суддею місцевого суду встановлено, що ОСОБА_2 08.06.2017 року о 20.35год. керував автомобілем Sang Yong, державний номер НОМЕР_1, у смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області по вулиці Леніна, 153, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від продуття алкотесту «DRAGER» та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 04.09.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.

На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд при розгляді справи порушив його право на захист, оскільки не запропонував йому послуги захисника або іншого фахівця в галузі права.

Зазначає, що він заявляв усне клопотання про допит у судовому засіданні працівників поліції, які складали протокол, але суд навіть не звернув увагу на це клопотання.

Також, на його думку, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складений з порушенням, оскільки місце стоянки автомобіля не відповідає даним, які вказані в протоколі - вулиця Леніна, 153, фактично автомобіль стояв на узбіччі дороги в промзоні Новотроїцького Рудоуправління, а вказана адреса знаходиться на відстані 1,5км від справжнього місця стоянки.

Також зазначає, що працівники поліції не встановили його особу, оскільки при ньому не було паспорту, а зазначили в протоколі вигадані данні сторонньої особи, вказує, що він відмовився підписувати цей протокол, але суд першої інстанції не надав цим фактам правової оцінки.

Також стверджує, що він не керував автомобілем взагалі, керував ОСОБА_3, автомобіль стояв на узбіччі близько 5-7 хвилин, і тільки після цього під`їхали працівники поліції, факт керування автомобілем не зафіксований на відеозйомку.

Вважає, що відеозапис події, який знятий мобільним телефоном, не є допустимим доказом, на ньому навіть відсутній момент, коли працівники поліції відмовились вказати в протоколі ОСОБА_3 не тільки як водія, а навіть і як свідка.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а з суддею, яка постановила судове рішення у нього тривалі неприязні відносини.

Зазначає, що він не отримує пенсію, та не у змозі сплатити штраф, який для нього занадто великий.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді скасуванню за таких підстав.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В роз'ясненнях, що містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Однак, даних вимог закону суд при розгляді справи щодо ОСОБА_2 не дотримувався.

З постанови районного суду від 04.09.2017 року вбачається, що суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 ч.1 КпАП України.

В обґрунтування свого висновку суд посилається на протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 017052 (а/п 3), письмові пояснення свідків ОСОБА_4 (а/п 4) та ОСОБА_5 (а/п 5), відеозапис з місця події (а/п 14).

Однак, з таким висновком суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, погодитись неможливо.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 017052 від 08.06.2017 року складений щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його особу встановлено паспортом серії ВВ № 307301 виданому 27.02.1998 року Докучаєвським МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Між тим, в ході апеляційного розгляду було встановлено, що особу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчує паспорт серії ВН № 813970, виданий 16.06.2011 року Єнакієвським МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Враховуючи викладене, вказаний протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме особа, яка склала протокол належним чином не встановила відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як у суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 не визнав свою вину, пояснюючи, що він не керував 08.06.2017 року о 20.35год. автомобілем Sang Yong, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в той день він відпочивав на ставку разом з ОСОБА_5 та їхніми друзями ОСОБА_4 і ОСОБА_3, вживав пиво, цей факт він не спростовував. Потім за кермо належного йому вищезазначеного автомобіля сів ОСОБА_3 і вони поїхали до лікарні, оскільки вагітній на той час ОСОБА_4 стало зле. Приблизно о 20.30год. зупинилися через те, що останню нудило, всі вийшли з автомобіля, і в цей час до них під'їхали на автомобілі працівники поліції, які запитали, хто є власником автомобіля, та почувши від нього запах алкоголю, почали складати протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП, при цьому відеозйомка не проводилась, вказаний протокол він не підписував, не надавав документ, який посвідчує його особу.

Стверджує, що автомобілем до зупинки керував ОСОБА_3, який не вживав спиртні напої у зв'язку з тим, що йому необхідно було вийти на роботу, і цей факт вони обговорювали заздалегідь. Зазначив, що від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння він відмовився з тієї причини, що не керував транспортним засобом, тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КупАП.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які містяться в матеріалах справи, та з відеозапису також не вбачається жодних даних про зупинення водія ОСОБА_2 саме під час керування транспортним засобом.

На наданому працівниками поліції відеозапису, який був відтворений судом першої інстанції та переглянутий у ході апеляційного розгляду, сам факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом взагалі не зафіксований, на момент початку запису автомобіль Sang Yong, державний номер НОМЕР_1 стоїть з вимкненими фарами та двигуном, сам ОСОБА_2 знаходиться біля автомобілю на узбіччі дороги, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також стоять на узбіччі дороги з іншого боку автомобіля.

Також на відеозапису зафіксовано розмову інспектора поліції ОСОБА_6 з ОСОБА_2, якому інспектор роз'яснює права та пропонує пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а ОСОБА_2 відмовляється від цього, та не заперечує факт вживання спиртних напоїв.

Слід зазначити, що в протоколі серії БР № 017052, який складений 08.06.2017 року, вказано, що ОСОБА_2 керував 08.06.2017 року о 20.35год. транспортним засобом у смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області по вулиці Леніна, 153, і цей факт прийнятий судом першої інстанції, як доведений, але ці обставини спростовуються даними відео зйомки та показами допитаних в суді свідків.

Так, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 суду показали, що 08 червня 2017 року за кермо належного ОСОБА_2 автомобіля Sang Yong сів ОСОБА_3, вони поїхали до лікарні, оскільки вагітній на той час ОСОБА_4 стало зле. Приблизно о 20 годині 30 хвилин вони зупинилися через те, що ОСОБА_4 нудило. Всі вийшли з автомобіля і в цей час до них під"їхав поліцейський автомобіль. ОСОБА_2 відмовився від продуття алкотесту та від проходження медогляду у лікарні. Складали протокол про адміністративне правопорушення. Документів, що посвідчували особу, у ОСОБА_2 не було, тоді поліцейські разом з ОСОБА_2 поїхали до нього додому за документом, що посвідчує особу. Коли повернулися, за кермо сів ОСОБА_7 і розвіз всіх по домівках.

За змістом правових норм, передбачених п.п.1.10, 2.5 Правил дорожнього руху України, ч.1 ст.130 КУпАП, до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа яка керує транспортним засобом та відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення, більш того, в даному випадку взагалі має преюдиціальне значення, так як в подальшому, при доведенні стану сп'яніння, така особа буде притягнута до відповідальності саме за керування транспортним засобом у такому стані.

Таким чином, слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_2 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення взагалі керував транспортним засобом, тобто безпосередньо виконував функції водія, матеріали справи не містять, а тому у останнього взагалі був відсутній обов'язок щодо виконання вимог, передбачених п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, аналізуючи показання вказаних свідків суддя зазначив, що вважає ці показання неправдивими, оскільки дані свідки є знайомими ОСОБА_2, а ОСОБА_5 - співмешканка, вони зацікавлені в результатах розгляду справи.

Між тим, пунктом 6 11 Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/7350 від 09.11.2015 року, передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Висновки суду містять протиріччя, оскільки суд першої інстанції визнав показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправдивими, однак, зазначив, що провина ОСОБА_2 доведена в тому числі і поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щодо неупередженості яких є сумніви.

Враховуючи пояснення ОСОБА_2, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, наданих ними в суді, даних відеозйомки, дослідивши всі докази у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не доведено, що ОСОБА_2 08.06.2017 року о 20.35год. керував автомобілем Sang Yong, державний номер НОМЕР_1, у смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області по вулиці Леніна, 153, а тому доводи останнього про це у скарзі є цілком слушними.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, постанова районного суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Що стосується апеляційних вимог щодо порушення права на захист, то вони не є слушними, оскільки ОСОБА_2 не обмежений у конституційних правах, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього останньому під розпис роз'яснювалися ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, при судовому розгляді як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 були роз'ясненні процесуальні права, усних клопотань від останнього про надання йому адвоката за призначенням не надходило, а матеріали справи не містять заяв або клопотань з цього приводу.

Також не заслуговують на увагу твердження апелянта, що суд першої інстанції навіть не звернув увагу на його клопотання про виклик та допит у судовому засіданні працівника поліції, який склав адміністративний протокол щодо нього, оскільки матеріали провадження містять повідомлення суду першої інстанції про виклик у судове засідання на 04.09.2017 року о 13.30год. поліцейського взводу ОСОБА_8 в Донецькій області ОСОБА_6 (а/п 8), та повідомлення командира взводу № 2 ОСОБА_8 в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про неможливість прибуття сержанта поліції ОСОБА_6 на зазначену дату у зв'язку з відпусткою та прохання розглянути цю справу у відсутність останнього (а/п 15).

Окрім того, судом апеляційної інстанції також вживались заходи щодо виклику сержанта поліції ОСОБА_6 для допиту у судові засідання на 09.10.2017 року об 11.00год., 23.10.2017 року об 11.00год., 20.11.2017 року об 11.00год. рекомендованою поштою, телефонограмами, засобами електронного зв'язку (а/п 39-40, 44-53, 61-62) але жодного разу на адресу апеляційного суду не надійшла письмова відповідь з цього приводу, а рекомендований лист повернувся на адресу апеляційного суду з позначкою «Частина розформована» (а/п 54).

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 04.09.2017 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за статтею 130 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, скасувати.

Закрити провадження по справі щодо ОСОБА_2 за статтею 130 ч.1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: