Рішення № 70371286, 15.11.2017, Селидівський міський суд Донецької області

242/4703/16-ц

2/242/137/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Носаль А.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказала, що 05.07.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2005-141, за умовами якого останньому було надано кредити (транши) в межах не відновлювальної траншової кредитної лінії у розмірі загальної суми 200000 доларів США зі строком повернення не пізніше 03 липня 2015 року та сплатою відсотків згідно Додаткових угод. В подальшому Додатковими угодами відповідачу надавалися кредити в доларах США на різні суми та 06.10.2005 року було збільшено суму не відновлювальної траншової кредитної лінії у розмірі загальної суми 1000000 доларів США. Відповідач неналежно виконує зобов'язання за вказаним договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18.08.2016 року складається з наступного: заборгованість по кредиту 357224,86 доларів США, 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту 2375,22 грн. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Представник відповідача не погодився із поданою заяву та звернувся до суду з зустрічним позовом про розірвання договору, в якому зазначив, що між Банком та ОСОБА_3 дійсно був укладений кредитний договір від 05.07.2005 року № 2005-141 на суму не відновлювальної траншової кредитної лінії у розмірі загальної суми 1000000 доларів США зі строком повернення до 03 липня 2015 року. Позичальник сплачував кредит за рахунок коштів, які були ним отримані за надання в оренду нежитлових приміщень, які розташовані в м. Донецьку. У звязку з проведенням АТО орендарі покинули орендовані приміщення, тому рівень доходів позичальника став нульовим. Через це, вважає, що суттєво змінилися обставини, які сторони не могли передбачити при укладенні договору. Також зазначив, що стягнення заборгованості за кредитом у доларах США суперечить чинному законодавству України. На підставі цього просить розірвати кредитний договір від 05.07.2005 року № 2005-141 та всі Додаткові угоди до нього, припинити зобовязання сторін за даним договором, а в задоволенні позовних вимог за основним позовом відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03 серпня 2017 року позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про розірвання договору обєднані в одне провадження.

Представник позивача-відповідача в судовому засіданні позовні вимоги за основним позовом підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувала, пояснила, що відсутність доходів у відповідача не припиняє обовязку останнього щодо повернення отриманих грошових коштів, а стягнення кредиту у іноземній валюті передбачено чинним законодавством. Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача-позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, навівши аналогічні доводи, що викладені в зустрічній позовній заяві. Просить відмовити банку у задоволенні позовних вимог. Зустрічну позовну заяву підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

05 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2005-141 (далі Кредитний договір), за умовами якого останньому було надано кредити (транши) в межах не відновлювальної траншової кредитної лінії у розмірі загальної суми 200000 доларів США зі строком повернення не пізніше 03 липня 2015 року та сплатою відсотків згідно Додаткових угод.

05 липня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

12 липня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 30000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

22 липня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

29 липня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

04 серпня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 60000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

25 серпня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

31 серпня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 7 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 15000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

07 вересня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 8 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

13 вересня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

06 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 10 до Кредитного договору, якою п. 1.1 Кредитного договору було викладено в новій редакції та встановлено, що Кредитним договором встановлюється процедура та умови надання Банком в період дії цього Договору кредитів (траншів) Позичальнику в межах суми не відновлювальної траншової кредитної лінії протягом дії цього Договору у розмірі загальної суми 1000000 (один мільйон) доларів США.

06 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 11 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

07 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 12 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 50000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

17 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 13 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 30000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

21 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 14 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

27 жовтня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 15 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

02 листопада 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 16 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

04 листопада 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 17 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

10 листопада 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 18 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

15 листопада 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 19 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

18 листопада 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 20 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

01 грудня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 21 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 6000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

07 грудня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 22 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

15 грудня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 23 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

27 грудня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 24 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

04 січня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 25 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 22 770 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

09 січня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 26 до Кредитного договору, якою було внесено зміни щодо погашення заборгованості за кредитом.

11 січня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 27 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 30 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

31 січня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 28 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 70 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

03 лютого 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 29 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 21 500 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

14 лютого 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 30 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 31 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

21 лютого 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 31 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

28 лютого 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 32 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

02 березня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 33 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 15 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

13 березня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 34 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 54 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

15 березня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 35 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

28 березня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 36 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

31 березня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 37 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20 800 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

03 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 38 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 100 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

06 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 39 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 8 500 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

10 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 40 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

12 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 41 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 23 800 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

14 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 42 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 20 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

21 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 43 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 10 000 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

21 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № б/н до Кредитного договору про внесення змін щодо забезпечення погашення заборгованості за кредитом.

26 квітня 2006 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 44 до Кредитного договору про надання останньому кредиту у розмірі 21 630 доларів США у строк до 03.07.2015 року з відсотковою ставкою за користування коштами у розмірі 12,5% річних.

30 листопада 2010 року сторонами було укладено Додатковий договір до Кредитного договору, яким було доповнено Кредитний договір, а саме зазначено позичкові рахунки для виконання Позичальником зобовязань, внесено зміни щодо страхування майна та забезпечення погашення заборгованості.

Відповідач неналежно виконує зобов'язання за вказаним договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18.08.2016 року складається з наступного: заборгованість по кредиту 357224,86 доларів США, 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту 2375,22 грн.

Відповідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач ОСОБА_3 отримав кредит в межах суми не відновлювальної траншової кредитної лінії протягом дії цього Договору у розмірі загальної суми 1000000 (один мільйон) доларів США, але в порушення умов договору не виконує свої зобовязання по поверненню грошових коштів.

Посилання представника відповідача-позивача на те, що Кредитний договір укладений в іноземній валюті та стягнення іноземної валюти не передбачено чинним законодавством України, суд вважає хибними у звязку з наступним.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказану обставину, стягнути грошову суму в іноземній валюті (постанова Верховного суду України від 15 травня 2017 року № 6-211цс17).

В матеріалах справи (т. 2 а.с. 211- 216) є Банківська ліцензія № 27, видана Національним банком України, на право ПАТ «Родовід Банк» здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Дозвіл з Додатком про перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ «Родовід Банк», зокрема операції з валютними цінностями.

Доводи представника відповідача-позивача щодо суттєвої зміни обставин Кредитного договору судом не приймаються до уваги через наступне.

Частиною 2 статті 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 (зі змінами від 07.02.2014 року) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

На підставі цього суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо розірвання Кредитного договору, оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження одночасна наявність всіх умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, які призвели до істотної зміни обстановки.

Зустрічні позовні вимоги в частині припинення зобовязання за Кредитним договором між сторонами є похідними від вимог про розірвання Кредитного договору та задоволенню не підлягають.

При цьому, суд вважає неправомірним нарахування позивачем у справі за даним кредитним договором пені та комісії, оскільки відповідно дост. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, який набув чинності з 15 жовтня 2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 61 ЦПК Україниобставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Проведення антитерористичної операції на територіях, визначених Кабінетом міністрів України, та той факт, що проведення антитерористичної операції не припинено до наступного часу, суд визнає загальновідомими обставинами, які доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 станом на жовтень 2016 року (час звернення до суду) є зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, бул. Пушкіна, 29/35. Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-рдо «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» віднесено м. Донецьк, Донецької області.

Повно і всебічно зясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 212 ЦПК України,суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за основним позовом про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню стягненню заборгованості у розмірі 357224,86 доларів США, а у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити через їх необґрунтованість.

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 138228,06 грн., що підтверджено наданими позивачем платіжними дорученнями. Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 138186,59 грн.

Керуючись ст. ст. 76, 79, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3) заборгованість за кредитним договором № 2005-141 від 05.07.2005 року у розмірі 357224 (триста пятдесят сім тисяч двісті двадцять чотири) доларів США 86 центів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про розірвання договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3) витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 138186 (сто тридцять вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 59 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Владимирська І.М.