Ухвала суду № 70370259, 21.11.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15215/17

Провадження № 2/263/3117/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження честі та гідності, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 20 листопада 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження честі та гідності.

При зверненні до суду з цивільним позовом позивачем заявлено клопотання про відстрочення/звільнення від сплати судового збору, в якому вона посилається на скрутне матеріальне становище, зокрема, на те, що є пенсіонером, єдиним джерелом його доходу є мінімальна пенсія, у зв’язку з цим не має змоги сплатити судовий збір.

Ознайомившись із клопотанням, матеріалами позову, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах необхідно вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У той же час за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте зазначені позивачкою обставини не дають суду підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки не надані докази, що беззаперечно вказують на неспроможність заявниці сплатити судовий збір, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до п.п. 1, 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.).

Судовий збір за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно перерахувати або внести за такими реквізитами: одержувач: Маріуп. УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя); Код ЄДРПОУ (банку): 37989721; Код ЄДРПОУ (суду): 02895610; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області; р/р: 31211206700052; МФО: 834016.

На підтвердження оплати судового збору до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 119 та ст. 120 ЦПК України, залишається без руху, а позивачеві надається строк для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 82, 119, 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення/звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження честі та гідності – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін