Рішення № 70366215, 16.11.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8542/17

Провадження № 2/750/2251/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Карапута Л.В.,

секретаря Карацюба М.М.,

за участі позивача, представника відповідача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – ОСОБА_2, представника відповідача Державної казначейської служби України – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

встановив:

06.09.2017 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів у якому просив визнати, що протиправні дії посадових осіб ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і невиконання постанови суду від 04 грудня 2014 року призвело до матеріальної шкоди у розмірі 5255 гривень 34 копійки; стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5255 гривень 34 копійки шяхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

4 грудня 2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано дії ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області щодо відмови в проведені перерахунку та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю неправомірними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області здійснити ОСОБА_4 за період з 01 січня 2014 року по 15 серпня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до cт. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області здійснити з 16.08.2014 року ОСОБА_4 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за гикоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду III групи в розмірі 284,7 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично виплачених сум.

У грудні 2014 року відповідач нарахував за рішенням суду заборгованість 2266 гривень 10 коп. проте коштів не виплатив і судове рішення не виконав досі.

11.12.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом виданий виконавчий лист №751/7897/14.

15.12.2014 року старшим державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45847554.

20.01.2015 року відділом ДВС за невиконання судового рішення на боржника ГУПФУ було винесено постанову про накладення штрафу 680 грн.

06.04.2015 року постановою Деснянського районного суду м.Чернігова ГУПФУ відмовлено у скасуванні постанови від 20.01.2015 року про накладення штрафу 680 грн. Постанова суду від 06.04.2015 року набула законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 04.06.2015 року.

23.02.2015 року відділом ДВС за невиконання судового рішення на боржника ГУПФУ було складено постанову про накладення штрафу 1360 грн.

30.03.2015 року постановою Деснянського районного суду м.Чернігова ГУПФУ відмовлено у скасуванні постанови від 23.2.2015 року про накладення штрафу 1360 грн. Постанова суду від 30.3.2015 року набула законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 21.05.2015 року.

07.05.2015 року ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова було задоволено заяву відділу ДВС про зміну способу виконання постанови суду від 04.12.2012 року і стягнення 2266 грн. 10 коп.

15.06.2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду ухвала суду від 0 7.5.2015 року була скасована.

23.06.2015 року відділом ДВС складено постанову про закінчення ВП № 45847554 з посиланням на п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

23.10.2015 року постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання бездіяльності і неправомірними дії, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано неправомірними дії про закінчення провадження, скасоваон постанову про закінчення ВП 45847554 від 23.06.2015 року.

22.12.2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанова від 23.10.2015 року набрала законної сили.

06.10.2016 року ВП № 45847554 поновлено і триває досі.

06.10.2016 року ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова було відмовлено у задоволенні подання відділу ДВС про зміну способу виконання постанови суду від 04.12.2012 року і стягнення 2266 грн. 10 коп.

08.11.2016 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду ухвала від 06.10.2016 року набрала законної сили.

ВП № 45847554 на виконання виконавчого листа №751/7891/14 і постанови суду від 04.12.2014 року триває більше 2 років і 8 місяців ( з 15.12.2014 року).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету в Казначействі відкривається відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення індексу інфляції 2764 грн. 52 коп. та три проценти річних у сумі 224 грн. 72 коп.

Розмір цих сум відповідачі не оспорили, свого розрахунку суду не надали, а тому кошти в розмірі 2989 грн. 24 коп підлягають стягненню на користь позивача.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 09.11.1995 року ратифікована Україною 11.09.1997 року, (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Усі гарантії, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції повинні застосовуватися і на стадії виконання рішення суду. Однією з таких гарантій є встановлення розумного строку провадження, а отже, і розумного строку виконання рішення суду. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що кожна держава повинна мати відповідний, адекватний та достатній правовий арсенал для забезпечення позитивних, зобов'язань, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції. При невиконанні рішень суду у зв'язку з нестачею бюджетних коштів державний орган влади не має права посилатися на брак коштів як виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. За певних обставин затримка з виконання судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що спотворює сутність права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції. Не можна посилатися на стверджуванні фінансові труднощі, яких зазнає держава, що перешкоджають заявникові отримати належні йому кошти відповідно до рішення суду (Справа «ОСОБА_5 проти Португалії», Справа «Іммобільяре Саффі» проти Італії», Справа «Войтенко проти України, Справа «Півень проти України»).

Разом з тим, розмір невиплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 2266 грн. 10 коп. стягненню не підлягає, оскільки ця заборгованість вже була стягнена рішенням суду, в такому разі подвійне стягнення не допускається.

За таких підстав суд не може визнати, що протиправні дії посадових осіб ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і невиконання постанови суду від 04 грудня 2014 року призвело до матеріальної шкоди у розмірі 2266 гривень 10 копійок, оскільки розмір невиплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 2266 грн. не може бути стягнуто.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_4, задовольнити частково.

Стягнути з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 інфляційні втрати в розмірі 2764 грн. 52 коп., три проценти річних у сумі 224 грн. 72 коп., а всього на загальну суму 2989 грн. 24 коп., шляхом списання коштів зі спеціального рахунку Державної казначейської служби України для відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута