Постанова № 70363607, 17.11.2017, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4646/17

Провадження № 2-а/577/194/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2017 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Галяна С.В.

при секретарі Іваненко Н.В.

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії, зобов'язати відповідача здійснити всі необхідні дії, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17, починаючи з 25 травня 2017 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в Конотопському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Сумської області з 01 січня 2007 року, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням норм Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016. Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17, її суддівська винагорода становить 31733грн. з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення - 1333 грн. 25 травня 2017 року вона звернулась з заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання згідно з данною довідкою. Листом № 6314/03 від 30 травня 2017 року, Управління відмовило їй у проведенні перерахунку отримуваного грошового утримання судді, посилаючись на відсутність правових підстав для такого. Вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання є неправомірними. Відповідно до ст.ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Згідно ст.ст. 1,2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану роботу, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні і компенсаційні виплати. З правил діючої Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці. З довідки ТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17 видно, що виплата допомоги на оздоровлення має систематичний характер, включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто є складовою суддівської винагороди. Тому вважає, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись її 1/12 частина в заробітну плату для обчислення грошового утримання. Крім того, згідно зі змістом ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Отже, з наведеного в сукупності вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням 1\12 частини допомоги на оздоровлення з часу звернення до відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.2 на звороті).

Представник відповідача за довіреністю Скляр О.М. позов не визнала та пояснила, що Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, як орган державної влади, здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України, як передбачено ст.6 Конституції України. Ст.19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України. Так, позивач перебуває на обліку в управлінні та з 01.01.2007 року отримує щомісячне довічне грошове утримання згідно положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 15.12.1992 року № 2862-ХІІІ (далі за текстом - Закон № 2862). Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення в Україні визначаються виключно законами України. 30.09.2016 року набрав чинності Закон України „Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402 - VIII (далі за текстом - Закон № 1402). Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до ст. 136 Закону № 1402 суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. Так, позивач 25.05.2017 року звернулася до управління з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надала наступні документи: довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.05.2017 року № 04-828/17, яка видана Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Сумській області; довідку від 19.05.2017 року № 04-838/17 про визнання довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці № 04-2477/16 від 01.12.2016 року не дійсною, яка видана Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Сумській області. Враховуючи те, щодо складу суддівської винагороди не входить допомога на оздоровлення відповідно до ч. 2 ст. 135 Закону № 1402, управлінням прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу на підставі поданої заяви. Крім того, Закон № 1402 містить імперативний припис щодо виключного правового регулювання суддівської винагороди та заборону застосувати інші нормативно-правові акти з цього приводу. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" № 3674-УІ від 08.07.2011 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774 від 06.12.2016 року) Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача Скляр О.М., дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено і це визнано сторонами, що ОСОБА_1 є суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% суддівської винагороди, яке призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі Закон № 2453-VI) » з урахуванням норм Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 (а.с.9).

25.05.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 допомоги на оздоровлення, на підставі довідкиТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17 (а.с.8). Втім, у задоволенні заяви відповідачем відмовлено, про що позивачу повідомлено листом від 30.05.2017 № 6314/03 (а. с. 9).

Відповідно до частини другої статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Статтею 134 Закону № 2453-VI встановлено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Суд констатує, що з допомоги на оздоровлення, що виплачується суддям під час надання щорічної відпустки, утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначене дає підстави для висновку про те, що допомога на оздоровлення підлягає включенню до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), яка, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача, при цьому повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Таким чином, аналізуючи всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, і вважає за необхідне визнати протиправною відмову Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення та зобов'язатиКонотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17, починаючи з 25 травня 2017 року.

Керуючись ст.ст.2, 11, 17-20, 38, 71, 94,99-103, 158-163 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення.

Зобов'язати Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Сумській області від 18 травня 2017 року № 04-828/17, починаючи з 25 травня 2017 року.

Стягнути з Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн.

Постанова може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.