Рішення № 70363416, 20.11.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2033/17

Провадження № 2/553/1015/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої пенсії, в якому вказує, що відповідач перебуває на обліку в Полтавському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, за її заявою пенсію було призначено з 29.03.2004 року, до страхового стажу та заробітної плати невірно враховано стаж в фірмі "Система" та період з 02.09.1993 року по 24.03.2004 року, до заробітної плати безпідставно включено періоди заробітної плати з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року. На підставі п. 9 п. 4 Положення "Про Пенсійний фонд України" в межах повноважень контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсії позивачем було переглянуто розрахунок пенсії відповідача, зокрема стаж роботи у фірмі "Система" внесено згідно записів у трудовій книжці з 02.09.1993 року по 31.12.2003 року, до заробітної плати включені періоди з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, заробітна плата взята нулем, так як відомості персоніфікованого обліку за цей період відсутні. Розмір пенсії проведений у відповідність до чинного законодавства та станом на 01.07.2017 року становить 1506 грн. 83 коп., у зв'язку з перерахунком за період з 01.12.2013 року по 31.10.2015 року виникла переплата пенсії у розмірі 10465 грн. 63 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області переплату пенсії у розмірі 10465 грн. 63 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 у запереченнях просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у зв'язку з безпідставністю, вказуючи на те, що відповідач неодноразово зверталась до позивача, протягом тривалого часу усувались розбіжності щодо обрахунку стажу, відповідно до рішення позивача від 12.05.2016 року № 170 за період з 01.12.2013 року по 29.02.2016 року утворилась переплата пенсії в розмірі 178 грн. 07 коп., яка була відрахована з пенсії відповідача. Оскільки переплата пенсії, яка є предметом позовних вимог, виникла не з вини ОСОБА_1, підстави для її стягнення відсутні. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.03.2004 року перебуває на обліку Полтавському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію за віком.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинний з 01.01.2004 року) страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" період трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стражу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Враховуючи вищезазначені норми до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто до 01.01.2004 року, страховий стаж повинен враховуватися згідно записів трудової книжки. З 01.01.2004 року страховий стаж враховується по даним персоніфікованого обліку пропорційно сплаченим страховим внескам.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (чинній на момент призначення пенсій громадянці ОСОБА_1 - 29.03.2004 року) — для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата(дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно п. 4 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Враховуючи вищезазначені норми, органом пенсійного фонду було переглянуто розрахунок пенсії ОСОБА_1, зокрема, стаж роботи у фірмі "Система" внесено згідно записів у трудовій книжці з 02.09.1993 року по 31.12.2003 року, до заробітної плати включені періоди з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, заробітна плата взята нулем, так як відомості персоніфікованого обліку за цей період відсутні.

За результатами розрахунку визначено, що страховий стаж становить 36 років 01 місяць 03 дні, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1,35) - 0,48713, заробітна плата становить 1704 грн. 01 коп. Врахована за період з 01.04.1994 року по 31.07.1999 року по довідці про заробітну плату № 20 від 12.04.2004 року фірми "Система", та з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року - по даним персоніфікованого обліку, коефіцієнт заробітної плати з урахуванням оптимізації - 1,42249.

Внаслідок зазначеного перерахунку, розмір пенсії визначено у відповідності до чинного пенсійного законодавства станом на 01.07.2017 року в сумі 1506 грн. 83 коп.

Згідно Довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 з за період з 01.12.2013 року по 30.06.2016 року, розмір призначеної пенсії становить – 36619 грн. 93 коп., розмір пенсії фактично виплаченої пенсії - 47085 грн. 56 коп., а різниця становить 10465 грн. 63 коп.

Відповідно до листа заступника начальника першого оперативного відділу ГУ ПФУ в Полтавській області № 1547/04-01-60/02 від 16.10.2015 року в зв’язку з перерахунком пенсії виникла переплата пенсії по пенсійній справі 133236 п/в 005 ОСОБА_1 за період з 01.12.2013 року по 31.10.2015 року в розмірі 10465 грн. 63 коп.

ОСОБА_1 була повідомлена про існування переплати пенсії та у письмовій заяві 21.07.2017 року, адресованій позивачу, зазначила про свою відмову повертати вказану вище суму коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов’язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року № 6-91цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, а відступ від неї має бути вмотивований судом.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

В матеріалах справи відсутні докази того, що завдана позивачу шкода у вигляді надміру виплаченої відповідачу пенсії в сумі 10465 грн. 63 коп. є об`єктивним наслідком поведінки відповідача.

Позивачем також не надано доказів того, що ОСОБА_1 скоїла будь-які зловживання зі свого боку або подала Управлінню при призначенні пенсії недостовірні дані.

Крім того, згідно з рішенням Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про утримання надміру виплачених сум № 170 від 12.05.2016 року (винесеного після проведення перерахунку, який предметом спору по даній справі), сума переплати за період з 01.12.2013 року по 29.02.2016 року становить 178 грн. 07 коп. і довідка про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 з за період з 01.12.2013 року по 30.06.2016 року вказані кошти утримано з відповідача у повному обсязі.

Наведені у вищезазначених нормативно-правових актах умови, за яких можливо повернення безпідставно отриманої пенсії, яка була добровільно виплачена позивачем відповідачу як засіб до існування, також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 22 січня 2014 року (справа № 6-151цс13), згідно з якою, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Поняття "рахункова помилка" в чинному законодавстві не визначено.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12. 1999 року надається роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки як помилки, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Позивачем не встановлений сам факт наявності рахункової помилки, як не доведено суду існування цих обставин.

Таким чином, судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 10465 грн. 63 коп., які є сумою пенсії, призначеної та виплаченої позивачем, як і не встановлено наявності рахункової помилки, з огляду на наведене, а також те, що виплата коштів проведена позивачем добровільно, зазначена сума відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про стягнення з відповідача зайво сплаченої пенсії є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої пенсії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.