Рішення № 70363340, 10.11.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1367/17

Номер провадження 2/580/608/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря - Іванової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 грудня 2016 року він придбав у відповідача за договором купівлі-продажу під’їзний залізничний шлях, що розташований по вул. Залізнична, 40а, в м. Лебедин Сумської області, до складу якого входить під’їзний залізничний шлях при станції Лебединська Державного підприємства «Південна залізниця», який складається з однієї залізничної колії та одного залізничного стрілочного переводу №1, загальною довжиною 170 м.

Вони узгодили всі істотні умови договору купівлі продажу, а саме, визначили ціну об’єкта нерухомості, порядок оплати вартості, порядок передачі майна та порядок нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

На виконання умов даного договору купівлі-продажу 5 січня 2017 року позивач передав відповідачу кошти в сумі 65000 грн., а він у свою чергу передав йому нерухоме майно та правовстановлюючі документи на це майно.

В обумовлений строк, а саме, до 31 січня 2017 року нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу під’їзного залізничного шляху не вдалося, оскільки відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Тому позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу під’їзного залізничного шляху, укладений між ним та відповідачем 20 грудня 2016 року та визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися.

Позивач в адресованій суду заяві просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в наданій заяві вказав, що проти задоволення позову не заперечує, а справу просить розглянути без його участі.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги пов’язані зі спорами про право власності на нерухоме майно, позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено наступне.

20 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу (а.с. 9-10), згідно умов якого відповідач продав позивачу, належний йому на праві приватної власності, під’їзний залізничний шлях, що розташований по вул. Залізнична, 40а, в м. Лебедин Сумської області, до складу якого входить під’їзний залізничний шлях при станції Лебединська Державного підприємства «Південна залізниця», який складається з однієї залізничної колії та одного залізничного стрілочного переводу №1, загальною довжиною 170 м.

5 січня 2017 року позивач передав відповідачу обумовлену суму коштів в рахунок оплати вартості під’їзного залізничного шляху, а останній зобов’язався у строк до 31 січня 2017 року здійснити всі дії пов’язані з укладенням та нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу, що вбачається з розписки (а.с. 12). В той же день відповідач передав позивачу нерухоме майно та правовстановлюючі документи на це майно.

В обумовлений строк, а саме, до 31 січня 2017 року нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу під’їзного залізничного шляху не вдалося, оскільки відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

У відповідності зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, позивач зі свого боку виконав взяті на себе зобов’язання, сплативши вартість придбаного майна та прийняв його у своє володіння і обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, що підтверджується зібраними доказами, суд приходить до висновку, що наявні всі передумови для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу під’їзного залізничного шляху, що розташований по вул. Залізнична, 40а, в м. Лебедин Сумської області, укладений 20 грудня 2016 року між продавцем - ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на під’їзний залізничний шлях, що розташований по вул. Залізнична, 40а, в м. Лебедин Сумської області, до складу якого входить під’їзний залізничний шлях при станції Лебединська Державного підприємства «Південна залізниця», який складається з однієї залізничної колії та одного залізничного стрілочного переводу №1, загальною довжиною 170 м., який був придбаний у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно договору купівлі-продажу від 20 грудня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чхайло О. В.