Рішення № 70360883, 15.11.2017, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/224/17

Провадження № 2/288/276/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що 22 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого Відповідач отримала кредит в розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 відсотків з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Станом на 31 січня 2017 року Відповідач має перед банком заборгованість в розмірі 50481 (пятдесяти тисяч чотириста вісімдесяти одної) гривні 30 копійок.

Позивач зазначає, що на даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Позивач просить, стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 лютого 2011 року в розмірі 50481 (пятдесяти тисяч чотириста вісімдесяти одної) гривні 30 копійок та судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності №3262-К-Н-О від 17 січня 2017 року) не з'явився, подавши до суду клопотання (від 13 лютого 2017 року) про розгляд справи у його відсутності, на підставі доказів в матеріалах справи. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення .

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про час і місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений, відповідно до частини пятої статті 74 ЦПК України, а саме у встановленому законом порядку на адресу його останнього відомого зареєстрованого місця проживання були направлені судові повістки разом із розписками, які повернулися до суду з відміткою Укрпошти вручено особисто 25 травня 2017 року та 25 липня 2017 року. Про причини неявки суду Відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_1 неповажними.

Згідно повідомлення УДМС України в Житомирській області від 23 травня 2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до частин девятої статті 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК України- у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечив щодо заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній даних чи доказів, провести заочний розгляд справи (у відповідності до частини четвертоїстатті 169 ЦПК України- якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), враховуючи положення частини другої статті 197 ЦПК України та приходить до слідуючого висновку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїйПостанові № 5 від 30 березня 2012 року " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснив, що: "При розгляді справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів слід виходити з положеньКонституції Українита враховувати, що кредитні відносини врегульованозаконами України: від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначенихЗаконом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

Згідностатті 11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог.

Із доданих до позовної заяви доказів встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір №б/н від 22 лютого 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 відсотків з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У відповідності до умов надання банківських послуг - відповідач зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", у звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" (надалі - Банк), про що зазначено у пункті 1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Довідкою АА № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Банківською ліцензією № 22 від 05 жовтня 2011 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 054809 та Статутом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачено, що вищевказаний банк є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

У анкеті - заяві ОСОБА_1 вказано, що вона ознайомлена і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписала.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета - заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і ОСОБА_3 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_3 з «Тарифів Банку».

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

Згідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі

змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

Згідно вимог статті629 ЦК України- договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1.7.11 умов та правил надання банківських послуг - договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2011 року, ОСОБА_1 станом на 31 січня 2017 року має заборгованість перед банком в розмірі 50481 (пятдесяти тисяч чотириста вісімдесяти одної) гривні 30 копійок, яка складається з:

- заборгованості за кредитом 3988 гривень 29 копійок;

- заборгованості по процентам за користування кредитом 40104 гривні 03 копійки;

- заборгованість за пенею та комісією 3508 гривень 92 копійки;

заборгованість по судовим штрафам:

- штраф (фіксована частина) 500 гривень;

- штраф (процентна складова) 2380 гривень 06 копійок.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5 відсотків від суми позову.

Правильність розрахунку Відповідачем не оспорюється, а відтак такий розрахунок є належним доказом.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу Банку виконати зобовязання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку.

Відповідно статей 526,527,530,1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно достатті 610 ЦК України- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно достатті 549 ЦК Українивбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що Позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до Відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3508 гривень 92 копійки та штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень, штраф (процентна складова) у розмірі 2380 гривень 06 копійок.

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, кредитним договором сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів.

Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

Відповідно до частини першоїстатті 360-7 ЦПК Українивисновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом 3988 гривень 29 копійок, заборгованості по процентах за користування кредитом - 40104 гривні 03 копійок, штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 2380 гривень 06 копійок, підлягають задоволенню, а вимога про стягнення заборгованості за пенею та комісією 3508 гривень 92 копійки не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.

Таким чином, судом доведено наявність між сторонами договірних зобов'язань та, неналежне виконання їх Відповідачем ОСОБА_1

З огляду на вищенаведене, враховуючи що Відповідач зобов'язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконує, ухиляється від погашення заборгованості і заборгованість за кредитним договором не погашає, а також зважаючи на те, що правильність розрахунку ніким не оспорюється і який не викликає сумнівів, суд вважає підставною вимогу ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення з відповідача ОСОБА_1, заборгованості за кредитним договором в розмірі46972 (сорока шести тисяч девятсот сімдесяти двох) гривень 38 копійок.

На підставі вищенаведеного, оцінивши встановлені докази в судовому засіданні та зважаючи на те, що Відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за кредитним договором, суд вважає що позов ПАТ КБ "Приватбанк" слід частково задовольнити.

Відповідно допункту 6 статті 214 ЦПК України- під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першоїстатті 79 ЦПК України- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що їх слід задовольнити у відповідності достатті 88 ЦПК Українита пункту 35 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1488 гривень 80 копійок (1600 гривень х 46972 гривні 38 копійок / 50481 гривня 30 копійок).

Позивачем документально підтверджено оплату судового збору в розмірі 1600 гривень (платіжне доручення № BOOO2D18L6 від 02 березня 2017 року з призначенням платежу - судовий збір).

Керуючись статтею 61 Конституції України; статтями 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 3, 10, 15, 74, 79, 88, 107, 110, 208-209, 212-215, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299,

рахунок для погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 лютого 2011 року в розмірі46972 (сорока шести тисяч девятсот сімдесят дві) гривні 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення судових витрат - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) судові витрати в розмірі 1488 (одної тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4