Рішення № 70360326, 14.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я. ,

суддів - Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з – ОСОБА_2,

з участю:

представника особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - Публічного акціонерного товариства «ВІЕс Банк» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2013 року у даній справі позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення майна з акту опису майна та про звільнення майна з-під арешту задоволено.

Постановлено звільнити з-під арешту офіс (приміщення 1-1 по 1-9) /літера А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по пр. Відродження, 10 в м. Луцьку Волинської області і належить ОСОБА_4 на підставі ухвали про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, зареєстрованої в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» в порядку ст. 182 ЦК України, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.08.2012 року за № 35028674.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп., по 57 грн. 35 коп. з кожного.

Особа, яка не брала участі у справі, - Публічне акціонерне товариство «ВІЕс Банк», подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

В судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі, Публічного акціонерного товариства «ВІЕс Банк» - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в ній, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника особи, яка не брала участі у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виключення майна із акту опису та звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ухвалою Рожищенського районного суду від 11 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_5ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики затверджено мирову угоду, за умовами якої відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості за договором позики передали у власність позивача ОСОБА_4 приміщення офісу загальною площею 148,6 кв.м., яке знаходиться по проспекту Відродження, 10 в м. Луцьку Волинської області, офіс належить відповідачам на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2012 року, реєстрація проведена 16 травня 2012 року.

Посилаючись на те, що на початку липня 2013 року державними виконавцями був складений акт опису і арешту майна, а саме: зазначеного вище приміщення офісу, позивач просив суд виключити з акту опису та звільнити з-під арешту це нерухоме майно, оскільки він набув право власності на приміщення офісу у встановленому законом порядку і будь-яких боргових зобов’язань ні перед ким не має.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про звільнення з-під арешту приміщення офісу, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди позивач набув право власності на приміщення офісу, а тому він, як власник нерухомого майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, також виходив з того, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а відтак належне йому майно не підлягає опису та арешту.

Проте такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки судом зроблені з порушенням вимог закону.

Судом встановлено, що 03 листопада 2008 року між ВАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є ПАТ «ВІЕс Банк») та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір №КF53474, згідно умов якого ОСОБА_8 надано кредит в сумі 1 600 000,00 грн. строком на 15 років з кінцевим терміном повернення до 02 листопада 2023 року зі сплатою 23% річних. В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором між ним та банком був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_8 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: офіс загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Луцьк, проспект Відродження, 10 та належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Оскільки позичальник свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, банком було подано до суду позов про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2011 року, а згодом – повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2012 року, позов у справі ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_8 задоволено частково. Постановлено в погашення за кредитним договором №КF53474 від 03 листопада 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк», та ОСОБА_8 заборгованості в розмірі 1 939 560 грн. 24 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на приміщення офісу загальною площею 148,6 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 10, реєстраційний номер об’єкта 24370425, що належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 22.08.2008 року за реєстровим номером 4279, шляхом набуття ПАТ «Фольксбанк» права власності на вказаний офіс. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04 вересня 2012 року вказане судове рішення залишено без змін.

Згідно витягу №32188284 про державну реєстрацію прав від 25 листопада 2011 року право власності на приміщення офісу загальною площею 148, 6 кв. м. по пр-ту Відродження, 10 в м. Луцьку зареєстровано за ПАТ «Фольксбанк» (реєстраційний номер 24370425), правонаступником якого є ПАТ «ВІЕс Банк».

Колегією суддів також встановлено, що у серпні – вересні 2014 року банку стало відомо, що право власності на спірний офіс 22 грудня 2011 року, тобто уже після реєстрації 25 листопада 2011 року права власності на приміщення офісу за ПАТ «Фольксбанк», було зареєстроване за позичальником ОСОБА_8, який згодом відчужив офіс у власність третіх осіб, хоча у матеріалах справи відсутні дані про скасування реєстрації права власності на приміщення офісу за банком.

Також згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказане приміщення офісу на підставі Свідоцтва про право власності від 25 липня 2014 року належало Приватному підприємству «Ніка-Ріелті».

Тобто, за реєстраційними даними у період часу із листопада 2011 року по вересень 2014 року спірне приміщення офісу перебувало у власності банку.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№36209103 від 25 січня 2013 року головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_10 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5, у тому числі і на спірне приміщення офісу.

У лютому 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 на підставі зазначеної постанови державного виконавця було зареєстровано обтяження №101671 у вигляді арешту на все нерухоме майно ОСОБА_5, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек, з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

На підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2013 року офіс було звільнено з-під арешту та постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 29 жовтня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36209103, накладено арешт на все майно боржника, крім приміщення офісу (приміщення з 1 – 1 по 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв. м., що знаходяться за адресою: пр. Відродження, 10, м. Луцьк. Цього ж дня державним реєстратором реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_11 на підставі зазначеної постанови, було зареєстровано обтяження у вигляді арешту на все нерухоме майно ОСОБА_5, окрім зазначеного офісу, що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек, з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 06 жовтня 2017 року.

На підставі постанови про зняття арешту з майна боржника від 30 жовтня 2013 року Першим відділом ДВС Луцького МУЮ обтяження №101671 від 07 лютого 2013 року, яким було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5 було припинено, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек, з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Ухвалу Рожищенського районного суду від 11 липня 2012 року про затвердження мирової угоди, за якою відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості за договором позики передали у власність позивача ОСОБА_4 приміщення офісу по пр. Відродження, 10 в м. Луцьку Волинської області, ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 жовтня 2014 року скасовано з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Рожищенського районного суду від 26 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 року, рішення реєстратора Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_13 від 01.08.2012 року про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на офіс (приміщення 1-1 по № 1-9 /літер А-5/) загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, пр. Відродження,10, визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач в даній справі ОСОБА_4 набув право власності на приміщення офісу не у встановленому законом порядку, а тому у суду не було підстав для задоволення його позовних вимог про виключення майна із акту опису і звільнення цього майна з-під арешту. Суд першої інстанції, вирішуючи позов про виключення майна з акту опису і звільнення майна з-під арешту, не вирішив питання про залучення до участі в розгляді справи Публічне акціонерне товариство «ВІЕс Банк», який є іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: приміщення офісу по пр. Відродження, 10 в м. Луцьку Волинської області.

Врахувавши наведені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - Публічного акціонерного товариства «ВІЕс Банк» задовольнити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді