Вирок № 70359728, 20.11.2017, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7944/17

Провадження №1-кп/523/579/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді Позняка В.С., при секретарі Мосійчук О.В., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Галіцина О.С., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Мука А.О., потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12015160490005908 із звинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого стрільцем СГК ст. «Одеса - Головна» філія «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

05.10.2015 року приблизно о 20.40 годині водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в темний час доби, на освітленій вуличними ліхтарями ділянці, по асфальтованому сухому дорожньому покриттю вулиці Дніпропетровська дорога, в Суворовському районі міста Одеси, де організований двосторонній трьохрядний рух у кожному напрямку і протилежні половини проїзної частини поділені розділювальною смугою, з боку вулиці Висоцького в напрямку вулиці Ак. Заболотного, у середньої смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 50 км\г.

Наближаючись до розташованого праворуч будинку № 100 вулиці Дніпропетровська дорога допустив порушення пунктів 1.5, п/п «б» п. 2.3, 12,1, 12.3 Правил дорожнього руху України, обрав швидкість руху керованого автомобіля, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки у вигляді появи пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїзну частину у невстановленому для переходу місці, рухаючись у темпі спокійного кроку, з лівого боку направо за ходом руху автомобіля і побачивши автомобіль почав бігти, розвернувся та побіг у зворотному напрямку тобто впродовж деякого часу до моменту наїзду перебуваючи в поле його зору.

Діючи самовпевнено, ОСОБА_2 був неуважним, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, з моменту об'єктивної можливості виявити зазначеного пішохода, своєчасно не відреагував на виниклу небезпеку для руху, при відсутності яких-небудь перешкод технічного або іншого характеру не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, а навпаки намагаючись об'їхати пішохода, почав маневрувати на проїзної частини спочатку з правої сторони, а потім з лівої, після чого почав гальмувати, внаслідок чого скоїв наїзд передньою частиною автомобіля НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_4, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми морфологічно проявленої у вигляді забою головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, перелому луски лівої скроневої кістки с переходом на піраміду, клиноподібну кістку, піднебінну кістку, який супроводжувався розривом лівої барабанної перетинки і крововиливами в барабанну порожнину, основну пазуху та комірки решітчастого лабіринту, перелому кісток носа з крововиливом в праву гайморову пазуху, саден голови, яка ускладнилася розвитком грубого

парезу лівої половини обличчя; закритого уламкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків, забійних ран та садна верхніх кінцівок. Зазначені ушкодження супроводжувалися розвитком травматичного шоку середнього ступеня і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Обвинувачений свою вину у вчиненому діянні визнав повністю, підтвердив в своїх показаннях сутність пред'явленого йому обвинувачення та додатково показав, що 05.10.2015 року приблизно о 20.40 годині керував автомобілем НОМЕР_1, по вулиці Дніпропетровська дорога, в Суворовському районі міста Одеси, з боку вулиці Висоцького в напрямку вулиці Ак. Заболотного, у середній смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 50 км\г. Біля будинку № 100 по вулиці Дніпропетровська дорога, помітив пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину у невстановленому для переходу місці, та почав застосовувати гальмування, однак наїзду уникнути не вдалося, в результаті чого пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження .

У вчиненому щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого потерпілим та його представником, обвинуваченим та його захисником, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів на доведеність вини ОСОБА_2

Вищезазначені дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В рамках кримінального провадження прокурором заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення на користь держави в особі Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» ( м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26, р/р 31557238124194, ГУДКСУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01998526) фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 7 160 грн. 60 коп.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За такого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4

Крім того, потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого 23 828,13 грн. майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 100 000 грн. моральної шкоди.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_4 09.10.2017 року подав письмову заяву про залишення цивільного позову без розгляду, в зв'язку з відсутністю претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне вказаний цивільний позов залишити без розгляду.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

В той же час, при призначенні покарання обвинуваченому, судом приймається до уваги думка потерпілого, його представника, які вважали за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 покарання у вигляді не повязане з позбавленням волі , однак в той же час суд враховує також і особу обвинуваченого, його вік, також те, що до здійснення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою раніше не судимою, відшкодував завданий матеріальний збиток потерпілому, також судом враховується, те що він має постійне місце реєстрації та проживання, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря нарколога не перебуває.

Відповідно до висновку органу пробації складеного 28.07.2017 року виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

З урахуванням вищевикладеного та позиції потерпілого, його представника, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без відбуття покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, у зв'язку із чим, до нього слід застосувати положення ст.ст.75,76 КК України.

Крім того, враховуючи відсутність у обвинуваченого ОСОБА_2 іншої спеціальності та професійних навичок, суд вважає необхідним не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

Заявлені органом досудового слідства до відшкодування з обвинуваченого судові витрати на суму 1 976,00 грн., пов'язані з проведенням у справі авто технічних, транспортно-трасологічної експертиз, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавленням права керувати транспортними засобами .

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 цього ж кодексу зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 - не обиралась.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_3) на користь держави в особі Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» ( м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26, р/р 31557238124194, ГУДКСУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01998526) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 7 160 грн. 60 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 23 828,13 грн. майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 100 000 грн. моральної шкоди, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_3) на користь держави в інтересах НДІСЕ (р/р 21256272210989 в ГУДКС в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код 25010100/272) судові витрати на суму 1 976 грн.00 коп. за проведення автотехнічних експертиз № 5940 від 15.10.2015 року, № 4382 від 24.04.2017 року, транспортно- трасологічної № 5941 від 15.10.2015 року .

Речові докази по вказаному кримінальному провадженню, вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий