Постанова № 70359575, 13.11.2017, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6361/17

Номер провадження 2-а/523/241/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий суддя Бабаков В.П.,

при секретарі Мельніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановами заступника начальника управління Р.К.Якименко УДАБК ОМР від 18.04.2017р. на позивача накладено наступні адміністративні стягнення у вигляді штрафів: в розмірі 850грн. за ч.1 ст.96 КУпАП, та в розмірі 8500грн. за ч.7 ст.96 КУпАП. Згідно зазначених постанов, позивач в порушення вимог будівельних норм та без реєстрації відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт здійснив реконструкцію та скління балкону за адресою: АДРЕСА_1. Однак позивач вважає дані постанови неправомірними та просить скасувати їх. Також позивач просив поновити йому строк на оскарження даних постанов.

Позивач в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Відповідач в судовому засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку для оскарження постанов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанов заступника начальника управління Р.К.Якименко УДАБК ОМР від 18.04.2017р. №176/17 та №177/17, ОСОБА_1 в порушення вимог 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» та без реєстрації відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт здійснила реконструкція та скління балкону за адресою: АДРЕСА_1, чим скоїла правопорушення, передбачені ч.1 ст.96 КУпАП та ч.7 ст.96 КУпАП. Застосовані адміністративні стягнення у вигляді штрафів в розмірі 850грн. та 8500грн. відповідно.

Суд вважає, що зазначені вище постанови неправомірними з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви, копії договору поставки від 19.05.2009р., копії акту виконаних робіт від 26.05.2009р., вищевказані будівельні роботи щодо реконструкції та скління балкону були здійснені ще в 2009р.

Відповідальність за правопорушення, передбачене ч.7 ст.96 КУпАП встановлена ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», який набрав чинності 19.01.2012р.

Таким чином, враховуючи те, що закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП.

Також, частиною 2 ст.383 ЦК України встановлено, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ст.100 ЖК України наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Згідно п.1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76 власник, наймач(орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано жодних доказів того, що зазначена вище реконструкція призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, порушень прав власників інших квартир чи санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Крім того, представник УДАБК ОМР не надав суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Згідно ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності зі ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що заступник начальника управління Р.К.Якименко УДАБК ОМР не дослідив всебічно та повно всіх обставин справ, не з'ясував чи були вчинені адміністративні правопорушення, чи дана особа винна в їх вчиненні, а також чи є в діях позивача склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.96 КУпАП та ч.7 ст.96 КУпАП.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю підтверджуються матеріали справи та підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за можливе поновити позивачу строк для оскарження вищевказаних постанов, оскільки даний строк був перерваний зверненням до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом від 24.04.2017р., про що свідчить копія позову з вхідною печаткою канцелярії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252,268,278,280 КУпАП,ч.2 ст.71, ч.4 128,159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанов про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника управління Р.К.Якименко Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №176/17 від 18.04.2017р. відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП.

Скасувати постанову заступника начальника управління Р.К.Якименко Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №177/17 від 18.04.2017р. відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.96 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини Постанови, а також прийняття Постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя