Рішення № 70359203, 17.11.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1273/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області

до

ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області 21.07.2017 року звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідача заборгованість по переплаті пенсії в розмірі 7343 гривень.

Позивач в позові зазначив, що ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФУ в Кілійському районі Одеської області як пенсіонер та отримував пенсію по втраті годувальника. Після досягнення відповідачем повноліття, виплату пенсії було продовжено у зв'язку зі вступом останнього до Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова. 12.08.2015 року УПФУ в Кілійському районі Одеської області стало відомо про те, що ОСОБА_1 було відраховано з академії відповідно до наказу від 23.01.2014 року. У зв'язку з неповідомленням про відрахування з академії виникла переплата пенсії у сумі 7343 гривень за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року. 18.08.2015 року відповідачу було направлено лист, в якому зазначалося про існування заборгованості по переплаті пенсії та необхідності її погашення. Даний лист, відповідачем було отримано 20.08.2015 р. та 26.10.2015 р. від відповідача надійшла заява, згідно якої він зобов'язався щомісячно перераховувати зайве виплачені кошти у розмірі 300 грн. Однак, ОСОБА_1 зазначена заборгованість не була погашена в добровільному порядку. УПФУ в Кілійському районі Одеської області було прийнято рішення від 18.08.2015 року щодо повернення переплати в сумі 7343 гривень ОСОБА_1 у зв'язку з неповідомленням про дострокове закінчення навчання. У зв'язку з проведеною безпідставною переплатою належних Пенсійному Фонду коштів порушуються інтереси держави, що призводить до дестабілізації фінансування на виплату пенсій і допомоги. Крім того, незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду. На підставі цього позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по переплаті пенсії в розмірі 7343 гривень.

Після відкриття провадження у справі представник позивача надав заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності не надав.

На підставі заяви представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України.

Перевіривши наявні докази, встановивши обставини справи та визначивши відповідні їм правовідносини, судом встановлено:

На обліку в УПФУ в Кілійському районі Одеської області перебував ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який отримував пенсію по втраті годувальника з 01.10.2010 р. по 31.08.2014 р. За період з 28.11.2001 р. по 01.10.2010 р., пенсію на неповнолітнього ОСОБА_1 отримувала його мати ОСОБА_2, що підтверджується її заявою від 27.02.2002 р. та протоколом № 9059 від 19.03.2002 р.

За заявою ОСОБА_1 від 05.10.2010 р. у зв'язку з досягненням ним повноліття та згідно розпорядження № 127943 від 13.10.2010 р. на його ім'я було переведено та перераховано пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до інформаційного листа № 01-24-250 від 10.08.2015 року, наданого Одеською національною академією зв'язку ім. О.С. Попова на запит УПФУ в Кілійському районі Одеської області від 22.07.2015 року за № 2058/04, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом № 01-08-245 від 07.08.2013 р. зарахований з 01.09.2013 р. на 3-й курс денної бюджетної форми навчання, для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, за напрямом підготовки «Телекомунікації». Наказом № 01-08-18 від 23.01.2014 р. відрахований з 20.01.2014 р. за невиконання навчального плану.

УПФУ в Кілійському районі Одеської області було направлено ОСОБА_1 лист від 13.01.2017 року за № 151/03 з повідомленням про добровільне відшкодування надмірно сплаченої пенсії по втраті годувальника, яка була утворена у зв'язку з неповідомленням ним про дострокове закінчення навчання.

Відповідно до довідки № 354 від 28.02.2017 року, виданої УПФУ в Кілійському районі Одеської області, ОСОБА_1 отримував пенсію по втраті годувальника: за лютий 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за березень 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за квітень 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за травень 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за червень 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за липень 2014 року - в розмірі 1049 гривень; за серпень 2014 року - в розмірі 1049 гривень, всього - 7343 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області було прийнято рішення № 89 від 18.08.2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсій, у зв'язку з неповідомленням про дострокове закінчення навчання, яка утворилась за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 рік у сумі 7343 гривень.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти сироти до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Абзацом 2 ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків, виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК визначено, що особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З досліджених доказів судом встановлено, що відповідач, як особа, що згідно з положеннями законодавства була зобов'язана повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, не виконав відповідного обов'язку, хоча був про нього попереджений, що вбачається з його заяви про призначення пенсії, в зв'язку з чим в його діях вбачаються ознаки зловживання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 1166, 1212 ЦК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1 РНОКПП ?НОМЕР_1, на користь Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області /вул. Кишинівська, 46, м. Ізмаїл, Одеська область, 68609, р/р ?256093044011 в ТВБВ № 10015/0440 філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ?24536515/, - 7343 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1 РНОКПП ?НОМЕР_1, - 640 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников