Ухвала суду № 70356768, 07.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/2966/17 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/6208/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

У Х В А Л А

про забезпечення позову

07 листопада 2017 року суддя Апеляційного суду Львівської області Струс Л.Б., без участі сторін, перевіривши матеріали за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року визнано мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_2 яка вважає, що ухвалою суду порушуються її права та права її малолітньої доньки.

ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 7 Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Ухвалою судді від 06 листопада 2017 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики після усунення апелянтом недоліків відповідно до ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між сторонами: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно умов якої укладенням даної Угоди позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_7, згідно нотаріально посвідченої довіреності від 21.12.2016 року підтверджують факт добровільного врегулювання спору про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики, що є предметом розгляду у справі.

За відповідачем - ОСОБА_4 зареєстрований на праві власності житловий будинок позначений на плані літ. « А-2» , загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 який належить йому на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2017 року та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав за № 1198972646106. Позивач відмовляється від стягнення коштів по борговій розписці від 29 травня 2016 року, а відповідач в рахунок погашення заборгованості визнає безумовне та беззаперечне право власності позивача на житловий будинок позначений на плані літ. « А-2» , загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.Визнано за ОСОБА_5 ( прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок позначений на плані літ. « А-2» , загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 (позивачу по справі) належить будинок АДРЕСА_1

Апелянт по справі ОСОБА_2 вважає, що оскаржуваною ухвалою відбулось незаконне відчуження ОСОБА_3 вищезазначеного будинку, та останній може його відчужити з метою унеможливлення або утруднення виконання судового рішення, постановленого за апеляційного скаргою.

Відповідно до п.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

ОСОБА_2 не була стороною чи особою, яка брала участь у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, однак вважає що її права порушені, покликаючись на те, що вона з малолітньою донькою ОСОБА_8 та мамою ОСОБА_9 проживають та зареєстровані у будинку АДРЕСА_1, який перейшов у власність ОСОБА_3.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти (встановлювати) обставини, які мають значення для справи або оцінювати докази як це робиться при ухваленні рішення.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та вимоги п.4 ст.10 ЦПК України заяву слід задовольнити до постановлення рішення за апеляційною скаргою.

Керуючись ст.151,152, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок НОМЕР_2 , загальною площею 244,3 кв.м., житловою площею 100,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить на праві власності ОСОБА_3.

Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам для відома.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Струс Л.Б.

Львівської області