Ухвала суду № 70356388, 16.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

при секретарях - Куркіній І.В., Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Державний концерн «Укроборонпром» про визнання дій незаконними, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року позивачі звернулися із зазначеним позовом, уточнивши який зазначили, що на підставі ордеру № 3, виданого спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб: він, дружина - ОСОБА_2, донька ОСОБА_3, відповідачем було надано для проживання жиле приміщення загальною площею 71.6 кв.м., житловою площею 43.2 к.в.м., яке складалося з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Спірне житло знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку і перебуває на балансі відповідача як гуртожиток філії № 3.

В квітні 2015 року позивачі звернулися до відповідача із відповідною заявою про приватизацію займаного жилого приміщення гуртожитку, проте отримали відмову відповідача з підстав, що вказане жиле приміщення увійшло до статутного фонду підприємства і приватизації не підлягає.

Посилаючись на ст. 9 ЖК України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», просили ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в приватизації жилого приміщення площею 71.6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, визнати незаконним включення вищевказаного жилого приміщення до складу статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права на приватизацію вищевказаної квартири, зобов'язати відповідача передати вищезазначене жиле приміщення на баланс Шевченківської РДА в м. Києві для проведення подальшої приватизації. (т.1 а.с.1-5, 166-167)

Відповідач проти позову заперечував. (т.1 а.с.29-34, 151-158)

Представник третьої особи - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, просила розглядати справу за її відсутності. (т.1 а.с.27-28)

Представник третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації позовні вимоги підтримала.

Представник третьої особи Державного концерну «Укроборонпром» проти позову заперечував. (т.1 а.с.151-159)

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Державний концерн «Укроборонпром» про визнання дій незаконними, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі. (т.1 а.с.173, 175-182)

В апеляційній скарзі позивачі посилалися на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просили скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу апелянти зазначили, що суд першої інстанції не звернув уваги на обставини та докази якими обґрунтовані заявлені вимоги і дійшов помилкового висновку про відмову в позові. (т.1 а.с.188-195)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, судом апеляційної інстанції залучено як правонаступника ОСОБА_1 - його матір ОСОБА_4, ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1.) - та ОСОБА_3 (донька ОСОБА_1.) були залучені і брали участь в розгляді справи в суді першої інстанції. (т.1 а.с.234, 247)

В судовому засіданні ОСОБА_2, її представник ОСОБА_5, представник третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - Скопич Д.І. підтримали скаргу і просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 представник третьої особи Державного концерну «Укроборонпром» - Калініченко Б.І. проти скарги заперечували.

ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, подала письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. (т.2 а.с.24-30)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги щодо їх права на приватизацію жилої площі в гуртожитку, позивачі послалися на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Колегія суддів перевірила вказані доводи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення у дію цього Закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року N 396 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 р. за N 109/17404), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

За п. 18 цього Положення, громадянином до органу приватизації подаються:

оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Законами України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", а також Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами, до числа яких суд не належить.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Шевченківської районної в м. Києві ради від 22 жовтня 2002 року № 87, погоджено, зважаючи на особливий статус Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», з включенням до її статутного фонду вбудованих нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі підприємства та у яких розміщені основні служби та об'єкти соціальної сфери Компанії, при умові участі в експлуатаційних витратах згідно додатку. За вказаним Додатком зазначені у т.ч. нежитлові приміщення, що експлуатуються службами Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» і включені до статутного фонду за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення площею 136.5 кв.м. і нежитлове приміщення площею 1275.8 кв.м. (т.1 а.с.93-94)

01 лютого 2007 року був складений Акт про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта та переобладнанням вищевказаних нежитлових приміщень під житлові квартири, зокрема - двокімнатну квартиру № 143 загальною площею 71.6 кв.м., житловою площею 43.2 кв.м. (т.1 а.с.47)

На підставі ордеру № 3, виданого 12 лютого 2007 року спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб: він, дружина - ОСОБА_2, донька ОСОБА_3, відповідачем було надано для проживання жиле приміщення загальною площею 71.6 кв.м., житловою площею 43.2 к.в.м., яке складалося з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. В цьому ж ордері зазначено, що житло є відомчим, реєстрація - тимчасова, ордер на проживання дійсний на протязі дії договору найму № 3 від 12 лютого 2007 року. (т.1 а.с.6-11, 17-18, 58-60)

12 лютого 2007 року між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» і ОСОБА_1 був укладений договір № 3 про тимчасове користування житловою площею - вищевказаною квартирою № 143 на період роботи в компанії. (т.1 а.с.61-65)

За пунктом 5.4 вищевказаного Договору, якщо одна із сторін не порушує питання про розірвання договору, в письмовій формі, за місяць до закінчення терміну його дії, то він продовжується на той же термін. (т.1 а.с.61-62)

Дію вказаного Договору було продовжено. (т.1 а.с.63-65)

Спірне житло знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку частина нежилих приміщень якого переобладнана в квартири і перебуває у власності та на балансі відповідача як відомче житло. (т.1 а.с.14-16, 38-43, 48-50, 66)

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 березня 2007 року № 284, затверджено акт приймальної комісії з питань ремонту, реконструкції та благоустрою Шевченківського району від 01.02.2007 року № 28 «Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта» переобладнання частини нежитлових приміщень першого поверху площею 71.6 кв.м. з загальною площі нежилих приміщень 1412.3 кв.м. під житлову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вважати частину нежилих приміщень площею 71.6 кв.м. першого поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 71.6 кв.м., в тому числі жилою площею 43.2 кв.м. (т.1 а.с.45-47)

Наказом відповідача від 20 березня 2007 року № 45-а створено філію № 3 гуртожитку компанії в будинку за адресою: АДРЕСА_1. (т.1 а.с.51-57)

За вимог ст. 1, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008 року N 500-VI, цей закон поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п'яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла.

Тобто вищенаведені положення Закону від 04 вересня 2008 року № 500-УІ поширюється на громадян, які поселились у гуртожиток на підставі спеціального ордера.

Проте до суду не надано доказів ухвалення розпорядження (рішення) виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про реєстрацію вищевказаного жилого будинку або частини його приміщень, зокрема спірного приміщення, як гуртожитку у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів відповідно до положень частини 2 ст. 127 ЖК України, не надано до суду і доказів отримання позивачами спеціального ордеру на отримання жилої площі у гуртожитку і в судовому засіданні таких не встановлено.

В квітні 2015 року позивачі звернулися до відповідача із відповідною заявою про приватизацію займаного жилого приміщення гуртожитку, проте отримали відмову відповідача з підстав, що вказане приміщення увійшло до статутного фонду підприємства і приватизації не підлягає. (т.1 а.с.13)

Цих фактичних обставин сторони не заперечували і в апеляційному суді.

Відповідно до положень Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», пункту 3 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» включена до Переліку об'єктів права державної власності, майно яких не підлягає приватизації.

Доводи апелянта, що він не підписував додаткові Угоди до договору № 3 про тимчасове користування спірним житлом, колегія суддів відхилила з огляду на положення частини 1 ст. 303 ЦПК України, оскільки таких доводів і заперечень апелянт в суді першої інстанції не заявляв.

Зважаючи на те, що у 2002 році до статутного фонду відповідача були включені нежилі приміщення за вищевказаною адресою, які згодом у 2007 році за рішенням відповідача були переобладнані у житлові приміщення, доводи позивачів про порушення їх житлових прав включенням таких приміщень до статутного фонду підприємства колегія суддів визнала неспроможними та відхилила.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/2843/2017

Унікальний номер 761/19466/15-ц

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_9

Доповідач Левенець Б.Б.