Ухвала суду № 70354877, 20.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18135/17

н/п 1-кс/640/9365/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю слідчого - Гончара І.В.,

представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Гончара Іллі Володимировича, про арешт майна по кримінальному провадженню за №12017220000001480 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

17.11.2017 р. слідчий відділ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції Гончар І.В. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури області молодшим радником юстиції Омельченком І.І., яким просив: 1) накласти арешт на майно ЗКПО 14360570 КБ «ПРИВАТБАНК», а саме автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1; 2) зберігати автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що 16.11.2017 близько 17:15, в районі буд. 65 по вул. Липецька в с. Черкаські Тишки, Харківського району, Харківської області, автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Слідчий вказує, що враховуючи положення ст.98 КПК України, автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи з метою з'ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчий в ході огляду транспортного засобу 16.11.2017 вилучив автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п.1 ч.2 ст. 167 КПК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, вказаний автомобіль перебуває на праві власності у ЗКПО 14360570 КБ «ПРИВАТБАНК», за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 16.

Слідчий зазначив, що за таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автомобіля «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майдані зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в м. Харкові для відповідно до п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Згідно із вимогами ст.100 КПК України та п.20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_1 проти задоволення клопотання не заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12017220000001480 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.11.2017, автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1, який перебуває у власності ЗКПО 14360570 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику автомобіля «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 - представнику ЗКПО 14360570 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», відчуження, продаж та керування, зазначеного автомобіля до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Гончара Іллі Володимировича, про арешт майна по кримінальному провадженню за №12017220000001480 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1, який перебуває у власності ЗКПО 14360570 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який зареєстрований за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 16, шляхом заборони його відчуження, продажу та керування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити спеціальний майдан зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.