Рішення № 703547, 26.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2007

Справа №2-15/2563-2007

26 березня 2007 року м. Сімферополь Справа № 2-15/2563-2007

За позовом Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву (98302, АР Крим, м. Керч, шосе Вокзальне, 32)

До відповідача Фермерського господарства „Колос” (97230, АР Крим, Советський район, с. Іллічеве, вул.. Дзержинського, 26)

Про стягнення 17274,19 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Долженко В.Д., довіреність № 543 від 14.03.2007 р., у справі

Від відповідача – Мазун В.Г., керівник

Обставини справи: Державне підприємство „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Фермерського господарства „Колос” про стягнення 17274,19 грн. заборгованості з обліком встановленого індексу інфляції та 24% річних..

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем свої зобов’язань за контрактом купівлі-продажу пшениці № 2/294 від 01.07.2005 р., відповідно якого відповідач погашає свою заборгованість у розмірі 10660,10 грн. зерном пшениці урожаю 2005 р. Вказана заборгованість не була погашена Фермерським господарством „Колос”, що і стало приводом для звернення Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Наявність заборгованості у розмірі 10660,10 грн. відповідачем не заперечується. Нарахування 24% річних у розмірі 4690,40 грн. за користування грошовими коштами вважає неправомірним, оскільки вказане не передбачено договором.

У судовому засіданні, що відбулося 19.03.2007 р. була оголошена перерва в порядку частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 26.03.2007 р. для надання витребуваних судом документів.

Після закінчення перерви слухання справи було продовжено за участю представників:

Від позивача – Долженко В.Д., довіреність № 543 від 14.03.2007 р., у справі

Від відповідача – Мазун В.Г., керівник

У судовому засіданні представником позивача надане клопотання № 659 від 26.03.2007 р., підписане керівником Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог в частині стягнення з Фермерського господарства „Колос” суми інфляційних витрат у розмірі 1923,69 грн. та 24% річних у розмірі 4690,40 грн.

Суд приймає вказане клопотання до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

01.01.2005 р. між Державним підприємством „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву (позивач) та Фермерським господарством „Колос” (відповідач) був складений акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 8).

Відповідно вказаного акту за Державним підприємством „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву склалася дебіторська заборгованість перед Фермерським господарством „Колос” у розмірі 10660,10 грн.

Вказана сума заборгованості утворилася в результаті переплати Державним підприємством „Керченський комбінат хлібопродуктів” за поставлену продукцію за Договором № 5/27 від 31.07.2004 року. (а.с. 33-34), що підтверджується доданими до матеріалів справи накладною № 18 від 27.09.2004 р. (а.с. 40-41) та платіжними дорученнями (а.с. 36-39).

01.07.2005 р. між Державним підприємством „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву (Покупець) (позивач) та Фермерським господарством „Колос” (Продавець) (відповідач) був укладений контракт № 2/294 на покупку пшениці 3-4 класу. (а.с. 7).

Предметом вказаного контракту є пшениця 3-4 класу урожаю 2005 року. (пункт 1.1 Договору)

Відповідно до пункту 1.3 контракту кількість товару поставляється на суму заборгованості, збільшену на оплату за користування грошовими коштами із розрахунку 24% річних з моменту утворення заборгованості.

Згідно з пунктом 2.2 контракту Продавець поставляє пшеницю 3-4 класу на склад Покупця з перших партій урожаю 2005 року, але не пізніше 01.08.2005 р.

Однак відповідачем не було виконано зобов’язання, обумовлене контрактом № 2/294 від 01.07.2005 р. щодо поставки пшениці позивачу, чим самим порушені зобов’язання за контрактом, що і стало приводом для звернення Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється. (частина 3 статті 615 Цивільного кодексу України).

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів виконання свого зобов’язання за контрактом, через що позовні вимоги Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10660,10 грн. підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представником позивача надане клопотання № 659 від 26.03.2007 р., підписане керівником Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог в частині стягнення з Фермерського господарства „Колос” суми інфляційних витрат у розмірі 1923,69 грн. та 24% річних у розмірі 4690,40 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання з огляду на наступне.

Судом встановлено, що керівник Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву Дерека В.М. наділений всіма повноваженнями, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, і правом відмови від позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі у разі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, в частині стягнення з Фермерського господарства „Колос” суми інфляційних витрат у розмірі 1923,69 грн. та 24% річних у розмірі 4690,40 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, пункт 4 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Колос” (97230, АР Крим, Советський район, с. Іллічеве, вул.. Дзержинського, 26, р/р 26007293335603 в ВАТ ОКБ Советське відділення МФО 324485, код ЄДРПОУ 20690768) на користь Державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів” державного комітету України з державного матеріального резерву (98302, АР Крим, м. Керч, шосе Вокзальне, 32, р/р 26006500387931 в Керченському відділенні КРФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 00951994) 10660,10 грн. заборгованості, 106,60 грн. державного мита та 72,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог провадження по справі припинити.

4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.