Вирок № 70354156, 09.11.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/733/2017

Справа № 428/11622/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Зінченко Ю.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130370002909 від 22.09.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, який має середню спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не судимого в порядку ст. 89 КК України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 приблизно о 15:30, більш точного часу в ході досудового росзлідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень та, реалізуючи його, умисно, в ході конфлікту, декілька разів ударив ОСОБА_5 кулаком в обличчя, після чого став наносити удари кулаками в область тулуба потерпілої, далі лопатою наніс їй удар в область живота, після чого вона впала і ОСОБА_2 наніс ще декілька разів удари кулаками по обличчю потерпілої, спричинивши останній тілесні ушкодженні у вигляді забоїв, крововиливів області тіла. Гематоми області лівого плеча, задньої поверхні грудної клітини зліва. Садна області правого стегна. Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмету, предметів, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 309 від 28.09.2017, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що 21.09.2017 приблизно о 15:30, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень та, реалізуючи його, умисно, в ході конфлікту, декілька разів ударив ОСОБА_6 кулаком в обличчя, після чого став наносити удари кулаками в область тулуба потерпілої, далі лопатою наніс їй удар в область живота, після чого вона впала, таким чином спричинивши останній тілесні ушкодженні у вигляді параорбітальної гематоми зліва. Забій м'яких тканей обличчя зліва. Крововиливи, забої бокової поверхні грудної клітини зліва. Забій області лівого ліктьового суглобу. Забій, гематома другого пальця лівої кісті, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 308 від 28.09.2017, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 21 вересня 2017 року він приїхав за адресою проживання своєї співмешканки ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 де знаходилась її мати ОСОБА_6 Між ними виник конфлікт через те, що ОСОБА_5 заборонила йому бачитися з сином. Він зайшов у двір, де конфлікт продовжився, ОСОБА_6 стала захищати свою дочку. В процесі цього він схопив дитячий велосипед та кинув його в ОСОБА_5, яким зачепив її ліве плече та лопатку. Потім став наносити удари їй руками та кулаками по тілу та обличчю. ОСОБА_5 відбігла від нього та схопила лопату, якою намагалася вдарити його. Він вихопив лопату з її рук, та почав наносити удари нею ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка заступалася за дочку. Кількість та механізм ударів в обвинувальному акті вказані вірно. В скоєному щиро кається, з потерпілими він примирився, попросив вибачення. Він офіційно не працює, але має дохід, так як підробляє водієм.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що має з обвинуваченим спільну дитину, але шлюб не зареєстрований між ними. 21 вересня 2017 року вона знаходилася в АДРЕСА_4 разом з її мамою - ОСОБА_6 Приїхав ОСОБА_2, який почав конфліктувати з приводу того, що вона не дає йому сина. Він був у збудженому стані, почав кидати в неї велосипед, потім став наносити удари руками та кулаками по обличчю, по тілу. Мама стала заступатися за неї, тоді ОСОБА_2 почав штовхати і її та наносити удари. Після чого вона для самооборони схопила лопату, яку ОСОБА_2 забрав в неї, та почав наносити нею удари по тілу їй та ОСОБА_6. Кількість та механізм ударів в обвинувальному акті вказані вірно. З обвинуваченим вона зараз знову живе разом. Просила суд суворо його не наказувати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 без її участі, цивільний позов нею не заявлений, покарання просить призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_5, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_5 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, офіційно не працює, але має дохід, не є інвалідом, розлучений, має на утриманні неповнолітніх дітей, не судимий в порядку ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяттяв. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази, судові витрати відсутні.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень отримувач 37944909, УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/21081100, р\р 31119106700080, код отримувача 37944909, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код банку отримувача 804013, призначення платежу: 21081100 - штрафи та інші санкції.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили - не обирати.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова