Вирок № 70353923, 16.11.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2072/17 н.п. 1-кп/415/396/17

ВИРОК

Іменем України

16 листопада 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Коваленко М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000558 від 17.03.2017 у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше судимий 05 квітня 2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 82, ч.3 ст.140, ст. 42 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна, 30 жовтня 2006 року Лисичанським міським судом за ч. 2 ст.186, ст.395, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 03 березня 2011 року Лисичанським міським судом за ч.1 ст.309, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 11 жовтня 2012 року Лисичанським міським судом за ч.3 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, 19 червня 2015 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання; 07 квітня 2017 року Лисичанським міським судом за ч.1ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2017 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через не замкненні вхідні двері проник до сараю, розташованого на подвірї будинку №29, по вулиці Північній міста Лисичанська, звідки повторно таємно викрав два наконечника штик-лопати без руківя та один наконечник совкової лопати без руківя, які майнової цінності не представляють, а також каструлю емальовану обємом 50 літрів, вартістю 350 гривень, каструлю емальовану обємом 5 літрів, вартістю 123 гривні, велосипед «Україна» з жіночою рамою без переднього колеса, вартістю 793 гривні, таз емальований обємом 16 літрів діаметром по верхньому краю 51 см висотою 16 см, вартістю 121 гривня, які належать потерпілому ОСОБА_2, заподіявши, останньому майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-3/268-66е від 29.03.2017 на загальну суму 1387 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 14.03.2017 він, перебуваючи у стані алкогольного спяніння через не замкненні вхідні двері проник до сараю, розташованого на подвірї будинку №29, по вулиці Північній міста Лисичанська, звідки таємно викрав два наконечника штик-лопати без руківя та один наконечник совкової лопати без руківя, а також каструлю емальовану, обємом 50 літрів, каструлю емальовану, обємом 5 літрів, велосипед «Україна» з жіночою рамою без переднього колеса, таз емальований. Майно продав та розпорядився грошами на власний розсуд. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Потерпілому повернуто таз.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання надав заяву, згідно якої просив судовий розгляд провести без його участі та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 60), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 51, 52), раніше судимий (а.с. 53 - 55);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття.

У якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину та вчинення його у стані алкогольного спяніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, раніше судимий, вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, викладений у даному вироку, до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 07 квітня 2017 року, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не предявлений.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/268-66е від 29.03.2017 (а.с.29 - 32), витрати у сумі 660 гривень 30 копійок (а.с.34) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ - таз емальований обємом 16 літрів діаметром по верхньому краю 51 см висотою 16 см (миска емальована), який знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 07 квітня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово - товарознавчої експертизи у сумі 660 гривень 30 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ - таз емальований обємом 16 літрів діаметром по верхньому краю 51 см висотою 16 см (миска емальована), який знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 - повернути власнику потерпілому ОСОБА_2.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко