Постанова № 70353250, 14.11.2017, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1276/17

Провадження № 2-а/392/105/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Жельман О.В., представника позивача Бурова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 249 від 12 липня 2017 року.

Вказаним рішенням органом місцевого самоврядування були врегульовані питання щодо заборони роздрібної торгівлі алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час з 23 години 00 хвилин і до 08 години 00 хвилин ранку у смт. Смоліне.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що порядок та умови продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, та частиною 3 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» органи місцевого самоврядування під час проведення масових заходів мають право забороняти продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та вин столових. Позивач зазначає, що органам місцевого самоврядування не надані повноваження щодо встановлення інших обмежень щодо реалізації пива та алкогольних напоїв, зокрема щодо місць продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Крім того, позивач на підтвердження своєї правової позиції посилається на постанову Верховного суду України від 24 травня 2016 по справі № 2а-54/10, згідно з якою органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями встановлення заборон (обмеження) торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом в нічний час на відповідній території.

В судовому засіданні представник позивача підтримав пред»явлений ним позов та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Відповідач, двічі будучи повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, свого представника до суду не направив та не надав письмові заперечення на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин (частини 1 статті 6 КАС України).

З наведених вище норм законодавства випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб»єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи у сфері публічно-правових відносин, створюючи певні негативні праві (юридичні) наслідки для такої особи.

Таким чином у розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб»єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Згідно з вищевказаними нормами права задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку доказам досліджених судом та наданими сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 12 липня 2017 року Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області було прийнято рішення № 249 «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у смт. Смоліне (а.с. 36).

Відповідно до пункту 1 рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 249 від 12 липня 2017 року було вирішено: суб»єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб»єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у стаціонарних об»єктах торгівлі торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території смт. Смоліне шляхом заборони їх реалізації з 23 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин.

Іншими пунктами (2-8) зазначеного вище рішення визначено порядок його реалізації.

Як вбачається з Довідки ЄДРПОУ основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а також Товариство має ліцензію на роздібну тогівлю алкогольними напоями строком до 07 квітня 2018 року в магазині, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, буд. 6-А (а.с. 6, 12, 37).

Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, та статтей 10, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частинами 1, 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом.

Приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно до вимог статті 4 зазначеного закону, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципі законності.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Загальна і виключна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтями 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку встановлено статтею 30 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 9 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з підпунктом 4 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до делегованих повноважень зазначених рад належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Із наведених норм вбачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб»єктів господарювання.

Отже, враховуючи положення підпункту 4 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» реалізація повноважень органу місцевого самоврядування по забороні продажу алкогольних напоїв могла реалізовуватись тільки шляхом погодження з власниками режиму роботи відповідних торгових закладів чи відділів.

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлено положеннями статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); з торгових автоматів; на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; з рук; у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до частини 3 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Аналіз та розуміння зазначених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що міська рада не має повноважень самостійно встановлювати постійну, а не тимчасову, на час проведення масових заходів, заборону продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів. Так само, Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року, вирішення вказаних питань не віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Отже, оскільки оскаржуваними положеннями рішення селищною радою встановлено заборону (обмеження) щодо торгівлі алкогольними напоями на постійній основі в смт. Смоліне в нічний та ранковий час, з 23 години 00 хвилини до 08 години 00 хвилин, тому суд вважає, що в цій частині оскаржуване рішення прийнято поза межами наданих органу місцевого самоврядування повноважень, встановлених законодавством, відповідно, є протиправним пункт № 1 оскаржуваного рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2016 року по справі № 2а-54/10, відповідно до якої органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями встановлення заборон (обмеження) торгівлі алкогольними напоями в нічний час (а.с.21-25).

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів про правомірність його дій щодо винесення ним оскаржуваного рішення в частині пункту № 1 рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 249 від 12 липня 2017 року «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у смт. Смоліне».

Одночасно, суд вважає, що відсутні підстави для визнання рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 249 від 12 липня 2017 року «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у смт. Смоліне» протиправним та скасування в цілому, оскільки інші положення оскаржуваного рішення (пункти 2-7) не стосуються інтересів позивача, так як наприклад, пункт 4: контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію селищної ради з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції, оскільки прав позивача не порушують. В свою чергу зміст пункту 6 рішення взагалі є суспільно-корисним і спрямованих на забезпечення дотримання правил розпивання алкогольних напоїв - Відділу Головного управління національної поліції Маловисківського району Кіровоградської області рекомендувати активузувати роботу щодо посилення контролю за дотриманням вимог статтей 178, 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою недопущення розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших заборонених законами України місцях.

Таким чином суд, приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, а отже не доведено, що він мав достатні правові підстави приймати оскаржуване відповідне рішення в частині пункту № 1 заборони роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у смт. Смоліне.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування пункту 1 оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Питання щодо судових витрат у справі суд вирішує відповідно до вимог статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 70, 71, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 249 від 12 липня 2017 року «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у смт. Смоліне».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, буд. 3; код ЄДРПОУ: 32967633) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок асигнувань Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул Казакова, буд. 39; код: ЄДРПОУ:05378818).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Маловисківський районний суд Кіровоградської області, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.М. Кратко

Повний текст постанови складено17 листопада 2017 року.