Постанова № 70352754, 17.11.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1918/17

Провадження № 2-а/352/112/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Гургули В.Б.

секретаря Кожуховської О.І.

розглянувши у місті Івано-Франківськ у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчиненими певні дії, суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернуся в суд з адміністративним позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та просить суд:

-визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року № 44;

-зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення на підставі довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року № 44 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;

-стягнути на його користь сплачений судовий збір, в розмірі 640,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

В обґрунтування вимог позивач покликається на те, що постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-УІІІ його звільнено з посади судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови суду №115-ОС від 3 жовтня 2016 року він відрахований зі штату суду.

З 6 жовтня 2016 він перебуває на обліку у Тисменицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

При визначенні розміру довічного грошового утримання відповідачем не було враховано дохід у вигляді допомоги на оздоровлення, яку він отримував і з якої роботодавцем стягнуто та перераховано обов'язкові платежі, в т.ч. і пенсійні внески.

28 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням отриманої ним допомоги на оздоровлення, в розмірі посадового окладу 14500.00грн, долучивши довідку Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року № 44.

Листом за підписом першого заступника начальника Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 24.10.2017 року № 3834/03.2 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, з огляду на те, що матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди, тому врахувати її в суму заробітної плати для обчислення щомісячного довічного утримання немає підстав.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, відтак змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце повідомлявся належним чином.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечуючи позов відповідач покликається на те, що позивачу, відповідно до заяви, від 06 жовтня 2016 року, здійснено перевід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На підставі заяви від 16.01.2017 року позивачу ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від заробітної плати 25600,00 грн.

Розділом ІІ Постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 року № 5-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1» передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. До заяви про перерахунок щомісячного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою, станом на дату, з якої відбулося підвищення розміру суддівської винагороди.

Довідка про суддівську винагороду включає посадовий оклад, доплату за вислугу років, доплату за перебування на адміністративній посаді в суді, доплату за науковий ступінь, доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячну доплату відповідно до частини шостої статті135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідач вважає, що матеріальна допомога не відноситься до складової суддівської винагороди, а тому врахувати її в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, ч. 2 ст. 3, ч.2 ст. 6, ч.1 ст. 8 Конституції України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тисменицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 6 жовтня 2016 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Після відрахування зі складу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, судді ОСОБА_1 з 3 жовтня 2016 року, йому було підготовлено відповідний пакет документів для звернення до органів Пенсійного Фонду України для призначення довічного грошового утримання. Окрім інших документів, йому була надана довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де було вказано, що його заробітна плата, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 25600грн., що включала оклад та надбавку за вислугу років, на підставі якої йому і було призначене щомісячне довічне грошове утримання.

Проте, у зазначеній довідці помилково не була врахована одна з виплат, яка також підлягає врахуванню при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, а саме - допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, яка включена в оподаткований дохід.

Відповідно до довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №44, позивачу ОСОБА_1, відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» у 2016 році при наданні щорічної оплачуваної відпустки була нарахована і виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу 14500,00 грн.

28.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного грошового утримання з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення, долучивши довідку Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №44.

Листом за підписом першого заступника начальника Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 24.10.2017 року № 3834/03.2 його повідомлено про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з огляду на те, що матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди, тому врахувати її в суму заробітної плати для обчислення щомісячного довічного утримання немає підстав.

Нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій ст. 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ст.ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати», матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Суд вважає помилковим твердження відповідача, викладені в запереченні на адміністративний позов, про те, що матеріальна допомога не відноситься до складових суддівської винагороди, і врахувати її в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про судоустрій та статус суддів», «;Про пенсійне забезпечення».

Суд враховує, що відповідно до ч. 2, 4 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про порушення такого позивач повинен був дізнатися в момент призначення довічного утримання, суд вважає, що вимогу щодо зобов'язання відповідача з дня призначення довічного утримання зробити перерахунок та виплату такого з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення слід задовольнити повністю, зобов'язавши відповідача зробити перерахунок призначеного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум в межах загального шестимісячного строку звернення до суду.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 23, 71, 94 122, 128, 159-163 КАС України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про оплату праці», суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправною відмову Тисменицького об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року № 44.

Зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №44 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Тисменицького об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області за рахунок його бюджетних асигнувань призначених для сплати судових витрат на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок грн.) сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.Б.Гургула