Постанова № 70351068, 16.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2017 р. Справа № 922/2054/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Чернишов Б.С. (договір про надання правової допомоги №25/07 від 25.07.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків (вх. №3003 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі № 922/2054/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Плюс", с. Побережка, Богуславський район, Київська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків,

про стягнення 105609,26 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Плюс", с. Побережка, Богуславський район, Київська область

про визнання недійсною додаткової угоди до договору поставки

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року СТОВ "Добробут Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - ТОВ "Азотфострейд" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 103000,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 2609,26 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно додаткової угоди від 16.11.2016 до договору поставки №14/07 від 14.07.2016. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

09.08.2017 до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Азотфострейд" до СТОВ "Добробут Плюс" про визнання недійсною додаткової угоди від 16.11.2016 до договору поставки №14/07 від 14.07.2016. Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2017 зустрічний позов прийнято судом для спільного розгляду із первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2017 (суддя Светлічний Ю.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Азотфострейд" на користь СТОВ "Добробут Плюс" основну суму заборгованості у розмірі 103000,00 грн., штрафні санкції у розмірі 2609,26 грн. та судовий збір у розмірі 1584,14 грн. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Азотфострейд" - із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що додаткова угода від 16.11.2016 до договору поставки №14/07 від 14.07.2016 має бути визнана недійсною, оскільки СТОВ "Добробут Плюс" не доведено факту понесення ним збитків та на момент укладення вказаної угоди не пред'явлено ТОВ "Азотфострейд" будь-яких документів (договорів, угод), які б свідчили, що товар придбано у третіх осіб за завищеною ціною.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено її розгляд на 16.11.2017, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: ТОВ "Азотфострейд" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; СТОВ "Добробут Плюс" - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Азотфострейд" підтримав викладену ним письмово правову позицію.

СТОВ "Добробут Плюс", повідомлене належним чином про час та місце засідання суду (як вбачається з повідомлення відділення зв'язку, копію ухвали від 09.10.2017 ним отримано 12.10.2017), відзиву на апеляційну скаргу не надало, не направило свого представника у судове засідання 16.11.2017 та не повідомило суд про причини його неявки.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.07.2016 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут Плюс" (покупець за договором, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (постачальник за договором, відповідач за первісним позовом) було укладено договір поставки №14/07 (а.с.7). Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник передає покупцю товар у кількості, визначеній додатками до договору; загальна кількість товару за даним договором визначається кількістю товару, зазначеного в додатку до даного договору.

Відповідно до умов договору з урахуванням додатку №1 від 14.07.2016 та додатку №2 та від 21.07.2016, що є його невід'ємними частинами (а.с. 9,10), постачальник передає, а покупець приймає й оплачує товар на загальну суму 2482790,00 грн. Строк поставки товару, вказаного у додатку №1 - протягом 14 календарних днів включно з дати надходження передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, щодо поставки товару за додатком №2 встановлено строк до 28.07.2016 включно.

Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, покупець здійснив попередню оплату за товар у повному обсязі, а саме - у розмірі 2482790,00 грн. (що підтверджується платіжними дорученнями: №1625 від 14.07.2016 на суму 494740,00 грн., №1626 від 14.07.2016 на суму 1383750,00 грн., №1658 від 21.07.2016 на суму 604300,00 грн.), однак постачальник здійснив поставку товару на суму 1783840,00 грн., тобто не в повному обсязі. Таким чином, ним не поставлено товару на частину суми попередньої оплати, а саме - на 698950,00 грн.

З огляду на вказану обставину, сторонами 16.11.2016 було укладено додаткову угоду до договору поставки №14/07 від 14.07.2016 (а.с.11). Вказану угоду складено в тій же формі, що і договір №14/07 від 14.07.2016, підписано уповноваженими представниками ТОВ "Азотфострейд" і СТОВ "Добробут Плюс" та засвідчено печатками обох товариств - дану обставину представник ТОВ "Азотфострейд" не заперечував в ході апеляційного провадження. У п.5 додаткової угоди зазначено, що вона є невід'ємною частиною договору поставки №14/07 від 14.07.2016.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, постачальник зобов'язується повернути покупцю до 30.11.2016 суму попередньої оплати за товар у розмірі 698950,00 грн.

Згідно з п. 2 додаткової угоди, постачальник зобов'язується сплатити покупцю до 10.12.2016 частину понесених збитків розмірі 103000,00 грн.

За умовами п.3 додаткової угоди, за порушення строків, передбачених пунктами 1 та 2, постачальник сплачує покупцю неустойку від неповернутої та несплаченої суми за кожний день прострочення.

Платіжними дорученнями №1805 від 23.11.2016 та №2079 від 01.12.2016 (а.с.24) ТОВ "Азотфострейд" повернуло СТОВ "Добробут Плюс" суму попередньої оплати за товар у розмірі 698950,00 грн. (що було передбачено п.1 додаткової угоди).

Місцевим господарським судом встановлено, та сторонами не заперечується, що зобов'язання п.2 додаткової угоди від 16.11.2016 ТОВ "Азотфострейд" не виконано ні на момент звернення СТОВ "Добробут Плюс" до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення 103000,00 грн. основної суми заборгованості та 2609,00 грн. штрафних санкцій (19.06.2017), ні на час прийняття оскаржуваного рішення від 28.08.2017 та його апеляційного перегляду.

Натомість ТОВ "Азотфострейд" 09.08.2017 подало до господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву до СТОВ "Добробут Плюс" (а.с.81) про визнання недійсною додаткової угоди від 16.11.2016 до договору поставки №14/07 від 14.07.2016, яку було прийнято судом для спільного розгляду із первісним позовом.

Як вбачається з відзиву ТОВ "Азотфострейд" на позов СТОВ "Добробут Плюс" (а.с.78), зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги, даний учасник процесу вважає додаткову угоду від 16.11.2016 до договору поставки №14/07 від 14.07.2016 недійсною, виходячи з того, що СТОВ "Добробут Плюс" не доведено понесення ним збитків саме в розмірі 103000,00 грн. У судовому засіданні представник ТОВ "Азотфострейд" наполягав на тому, що спірну додаткову угоду має бути визнано недійсною на підставі п.1 ч.1 ст.203 ЦК України - як таку, що суперечить моральним засадам суспільства, враховуючи, що вона спрямована на незаконне заволодіння майном ТОВ "Азотфострейд". Представник даного учасника процесу посилався на наявність усного зобов'язання СТОВ "Добробут Плюс" при підписанні угоди надати ТОВ "Азотфострейд" документи на підтвердження понесених збитків, однак дане зобов'язання виконано не було.

Надаючи правову оцінку вищевказаним твердженням, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

За змістом вказаних норм, при вирішенні спору про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Договір - погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1,2, 4 статті 202 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про відсутність волевиявлення ТОВ "Азотфострейд" на укладення додаткової угоди від 16.11.2016 та про наявність будь-яких порушень вищенаведених норм законодавства щодо свободи договору та порядку зміни його умов.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди від 16.11.2016, ТОВ "Азотфострейд" взяло на себе зобов'язання повернути суму попередньої оплати за товар у розмірі 698950,00 грн. та сплатити суму 103000,00 грн., визначену сторонами як частина понесених покупцем збитків. При цьому в додатковій угоді не міститься положень, які передбачали б, що обов'язок ТОВ "Азотфострейд" сплатити вказану суму виникає не безумовно, а лише в залежності від певних обставин (обґрунтування покупцем факту понесення ним збитків, надання постачальникові будь-яких документів на підтвердження розміру вказаної суми тощо).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що у даному випадку факт понесення СТОВ "Добробут Плюс" збитків не потребує доказування в порядку ст. 224 ГК України, ст. 1166, 1167 ЦК України, оскільки він встановлений обома сторонами у додатковій угоді від 16.11.2016.

Представник ТОВ "Азотфострейд" в ході апеляційного провадження посилався на те, що у платіжних дорученнях №1805 від 23.11.2016 та №2079 від 01.12.2016 (а.с.24) зазначено про повернення коштів саме за договором №14/07 від 14.07.2016, а не за додатковою угодою від 16.11.2016, з якою, за твердженням представника, дане товариство не погоджувалося.

Проте, як було встановлено вище, додаткову угоду від 16.11.2016 укладено належним чином, у відповідності до вимог закону та волевиявлення сторін, вона є невід'ємною частиною договору №14/07 від 14.07.2016 (первісна редакція якого не містила умов щодо повернення сум передоплати). Тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове виконання ТОВ "Азотфострейд" умов додаткової угоди, а саме - п.1, яким передбачено повернення суми попередньої оплати за товар у розмірі 698950,00 грн. Дана обставина, на думку суду апеляційної інстанції, додатково свідчить про те, що спірна додаткова угода відповідала волевиявленню ТОВ "Азотфострейд".

Таким чином, апелянтом не спростовано висновок суду першої інстанції про правомірність дій сторін при укладанні додаткової угоди від 16.11.2016 та про відсутність фактичних та юридичних підстав для визнання даного правочину недійсним. Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Азотфострейд" до СТОВ "Добробут Плюс".

Відповідно, первісні позовні вимоги СТОВ "Добробут Плюс" про стягнення коштів з ТОВ "Азотфострейд" за умовами вищевказаної додаткової угоди суд першої інстанції правомірно, із посиланням на ст.11, 509, 526, 530, 549, 610 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 217, 230 ГК України, визнав такими, що підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, суму 103000,00 грн., яку ТОВ "Азотфострейд" за умовами п.2 додаткової угоди зобов'язалося сплатити СТОВ "Добробут Плюс" у строк до 10.12.2016, ним на теперішній час не сплачено.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві (а.с.5), СТОВ "Добробут Плюс" окрім суми основного боргу за додатковою угодою 103000,00 грн. нараховано 13714,51 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.12.2016 по 09.06.2017 включно, 8939,84 грн. інфляційних та річних за цей же період і 20600,00 грн. штрафу

Разом з тим, із вищевказаних нарахувань ним заявлено до стягнення 2609,26 грн. штрафних санкцій. Колегія суддів зазначає, що відповідне є правом позивача за первісним позовом і узгоджується з приписами чинного законодавства та п.3 додаткової угоди від 16.11.2016, яким встановлено сплату постачальником неустойки за порушення строків, передбачених п.2 додаткової угоди.

ТОВ "Азотфострейд" в ході апеляційного провадження не надано жодних заперечень та контррозрахунків стосовно сум, заявлених СТОВ "Добробут Плюс" до стягнення у первісному позові.

Отже, оскільки доводи ТОВ "Азотфострейд" не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у справі №922/2054/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.11.17

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.