Постанова № 70349478, 14.11.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.11.2017 р. справа №908/660/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддівДучал Н.М. Склярук О.І., Будко Н.В. секретар судового засіданняБірчак К.Є. за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_5, за довіреністю не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи - ОСОБА_6, с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької області від30.05.2017 (підписано 08.06.2017) у справі№908/660/17 (суддя Корсун В.Л.) за позовомФізичної особи - ОСОБА_6, с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області простягнення 99441,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" (надалі ТОВ "АФ "Славутич") про стягнення суми дивідендів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 99441,80 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 у справі №908/660/17 в задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» про стягнення суми дивідендів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 99441,80 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що 27.05.16 проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», на яких прийнято рішення про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», в частині виплати дивідендів учасникам товариства. Також, вирішено спрямувати прибуток на поповнення матеріально-технічної бази ТОВ «Агрофірма «Славутич». Станом на час прийняття рішення по даній справі рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», яке оформлене протоколом від 27.05.16 №3, є чинним, у встановленому законодавством порядку не скасовано, незаконним в судовому порядку не визнано.

ОСОБА_6, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 у справі № 908/660/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення 99441,80 грн. з ТОВ «Агрофірма «Славутич».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та прав позивача.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В додаткових поясненнях ОСОБА_6 повідомив про прийняття господарським судом Запорізької області рішення по справі № 908/1027/17, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» від 27.05.2016, оформлене протоколом № 3 від 27.05.2016.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Славутич» на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням члена колегії-судді Склярук О.І. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Будко Н.В., Москальова І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Славутич» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» не погодилося з апеляційною скаргою з підстав, викладених у запереченнях, доповненнях до заперечень, додаткових поясненнях до заперечень. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 у справі №908/660/17 без змін.

Протягом розгляду апеляційної скарги відповідачем надавалися до справи документи на підтвердження виплати позивачу частки у статутному капіталі, у зв'язку з виходом ОСОБА_6 з числа учасників Товариства.

Від ОСОБА_6 на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли заперечення на доводи ТОВ «Агрофірма «Славутич», в яких позивач просить задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

У зв'язку з перебуванням судді Москальової І.В. у відпустці на дату судового засідання 05.09.2017, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Будко Н.В.

Представник ТОВ «Агрофірма «Славутич» в судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

В доповненнях до заперечень ТОВ "Агрофірма "Славутич" зазначено про часткову сплату позивачу частини прибутку, одержаного Товариством на час виходу позивача з Товариства.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гези Т.Д. на дату судового засідання, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.10.2017 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Будко Н.В.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

07.11.2017р. від ТОВ "Агрофірма "Славутич" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

Судом апеляційної інстанції не задоволено подане клопотання, виходячи з наступного.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; адвокати. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Заявник, бажаючи прийняти участь у судовому засіданні, не був позбавлений права вирішити питання щодо участі керівника та/або іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Ухвалами суду сторони не зобов'язувалися забезпечити участь представників в судовому засіданні, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція ТОВ «Агрофірма «Славутич» наведена представником відповідача в судових засіданнях, є викладеною у запереченнях, доповненнях до заперечень, додаткових поясненнях до заперечень на апеляційну скаргу, що в сукупності з матеріалами судової справи є достатнім для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/660/17.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до пунктів 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях в режимі відеоконференції пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (друга редакція), затвердженого загальними зборами учасників (протокол від 31.07.2015 №1), державну реєстрацію змін проведено 04.08.2015 запис №10831050019014534, ТОВ «Агрофірма «Славутич» створено і діє згідно з цим Статутом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства» та іншими законодавчими актами України.

Цей Статут є другою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», зареєстрованого розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 14 квітня 2000 р. №168. Цей Статут є єдиним установчим документом, на підставі якого діє Товариство.

Згідно з п. 1.4 Статуту учасниками Товариства є громадяни України, в тому числі, ОСОБА_6.

Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Товариство має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається Статутом (п.2.1., п.3.1. Статуту).

Учасники Товариства, відповідно до п. 5.1 Статуту, мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами Товариства шляхом участі у вищому органі Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в передбаченому цим Статутом порядку зі складу товариства; інші права передбачені чинним законодавством та цим Статутом.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників формується статутний капітал в розмірі 7400,00 грн., який поділений на 100 (сто) часток. Розмір однієї частки становить 74,00 грн. (п. 6.1 Статуту).

Згідно із положеннями п. 6.2 Статуту, учасники Товариства беруть участь в створенні статутного капіталу в таких частках, зокрема: ОСОБА_6 - 906,50 грн., що становить 12,25 часток статутного капіталу - 12,25%.

Розмір частки інших засновників Товариства складає: ОСОБА_7 - 11%, ОСОБА_8 - 12,25%, ОСОБА_9 - 12,25%, ОСОБА_10 - 12,25%, ОСОБА_11 - 20% та ОСОБА_12 - 20%.

На дату підписання цього Статуту статутний капітал внесено повністю (абзац 2 пункту 6.2 Статуту).

Пунктом 8.1 Статуту передбачено, що чистий прибуток Товариства, за винятком коштів, які спрямовуються на сплату податків та інших обов'язкових платежів, коштів які спрямовуються на створення та поповнення фондів Товариства, розвиток виробництва та благодійні цілі розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у 90-денний термін після закінчення фінансового року. Якщо по завершенню календарного року в результаті господарської діяльності у товариства виявився прибуток, то учасники мають право на отримання дивідендів.

Відповідно до п. 9.1 Статуту Органами управління Товариства є загальні збори учасників (вищий орган); директор (виконавчий орган).

Вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників (п.9.2.).

Умовами п.13.4, 13.5 Статуту передбачено, що учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку, який одержало Товариство в даному році до моменту його виходу.

12.02.2016р., ОСОБА_6, як учасник Товариства, звернувся до Товариства ( в порядку ст.ст.10,60 Закону України «Про господарські товариства») з пропозицією про включення до порядку денного загальних зборів Учасників Товариства, призначених на 23.03.2016, питання щодо виплати дивідендів за 2009-2016 роки учасникам ТОВ «Агрофірма «Славутич».

Листом №59 від 03.03.2016 ТОВ «Агрофірма «Славутич» повідомило ОСОБА_6, що до порядку денного загальних зборів включено питання виплати дивідендів за 2009-2015 роки учасникам ТОВ «Агрофірма «Славутич».

В матеріалах справи наявний лист, адресований учасникам Товариства (в т.ч. і позивачу) з повідомленням про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», призначених на 23.03.2016.

23.03.2016 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Славутич», оформлені протоколом №1 від 23.03.2016 на яких, окрім іншого, розглянуто питання (№3) про виплату дивідендів за 2009-2015 роки учасникам ТОВ «Агрофірма «Славутич».

За результатами розгляду третього питання зборами прийнято рішення - виплатити дивіденди учасникам Товариства в розмірі 700 тисяч гривень. Голосували - одностайно.

З протоколу вбачається присутність на зборах учасників, частки яких складають 100% голосів.

01.04.2016р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13, посвідчено заяву ОСОБА_6, адресовану загальним зборам учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», якою ОСОБА_6 заявлено про свій добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич». Просив, на підставі ст.54 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.116,148 Цивільного кодексу України, п.5.1., п.13.5. другої редакції Статуту Товариства, в порядку згідно діючого законодавства, виходячи з дійсної (ринкової вартості) майна виплатити йому вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, та відповідну частину прибутку Товариства.

Заява від 01.04.2016р. про вихід з Товариства надіслана на адресу Товариства 10.05.2016р., про що свідчить опис вкладення до цінного листа.

Крім того, 10.05.16 ОСОБА_6 звернувся до ТОВ «Агрофірма «Славутич» з заявою від 10.05.16 про виплату йому, згідно рішення загальних зборів учасників Товариства від 23.03.2016р. дивідендів в розмірі, пропорційному розміру його частки у статутному капіталі Товариства, в семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги про виплату дивідендів, пославшись на п.8.1. другої редакції статуту ТОВ.

Надсилання вказаної заяви підтверджується наявними у справі засвідченими копіями: заяви ОСОБА_6 від 10.05.16, описом вкладення до цінного листа з відбитком календарного штемпеля відділення ДПП «Укрпошта» від 10.05.16 та фіскальним чеком від 10.05.16 № 0311.

25.05.16 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» (оформлено протоколом № 2 від 25.05.16), на яких, окрім іншого, розглянуто питання (під № 1 порядку денного) стосовно розгляду заяви учасника Товариства ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників Товариства, виплату йому вартості частини майна Товариства та частину прибутку Товариства.

Зборами прийнято рішення: задовольнити заяву ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників товариства. Провести розрахунки з ОСОБА_6 відповідно до чинного законодавства України.

25.05.16, у зв'язку із виходом учасника ОСОБА_6 із складу учасників товариства відповідача, вирішено розподілити частку розміром 906,5 грн., що становить 12,25% частки у статутному капіталі Товариства між учасниками, пропорційно належним їм часткам; доручено директору ТОВ «Агрофірма «Славутич» зареєструвати зміни в установчих документах Товариства.

Третя редакція Статуту ТОВ «Агрофірма «Славутич» зареєстрована 30.05.16 №10831050023014534) (т.1 а.с.141).

27.05.16 на позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», які оформлені протоколом № 3 від 27.05.16, прийнято рішення, яким учасники постановили: «скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», оформлене протоколом № 1 від 23.03.16 р., в частині виплати дивідендів учасникам товариства з нерозподіленого прибутку в розмірі 700 тисяч гривень; спрямувати прибуток на поповнення матеріально-технічної бази ТОВ «Агрофірма «Славутич». ОСОБА_6 участі у зборах не приймав.

02.06.2016 позивач вдруге звернувся до відповідача з заявою про виплату протягом 7 робочих днів частки прибутку, направленої на виплату дивідендів рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 23.03.2016, пропорційної розміру частки позивача у Статутному капіталі Товариства.

Листом від 08.07.16 № 57 відповідачем повідомлено ОСОБА_6, що відповідно до вимог чинного законодавства, з дати подачі останнім заяви про вихід зі складу учасників Товариства, він не є учасником ТОВ «Агрофірма «Славутич». Послався на п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», зазначивши, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня його виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержана товариством в даному році до моменту його виходу. Також відповідачем, в листі зазначено, що розрахунки з ОСОБА_6 будуть проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

Невиплата позивачу дивідендів стала підставою для звернення ОСОБА_6 до господарського суду Запорізької області з позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_6, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України, корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст.ст. 113, 140 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Як зазначено в пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

У п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" також роз'яснено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Як свідчать матеріали справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» від 23.03.2016, в яких приймав участь ОСОБА_6, за результатами розгляду третього питання порядку денного постановлено - виплатити дивіденди учасникам Товариства в розмірі 700 000,00 грн.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення, які прийняті загальними зборами учасників товариства, зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, правовою підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Славутич» від 23.03.2016 (протокол №1 від 23.03.2016), якими вирішено питання щодо виплати учасникам Товариства дивідендів у розмірі 700000,00 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Умови п.8.1. Статуту встановлюють строк для розподілу між учасниками товариства прибутку товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі.

Рішення про виплату дивідендів прийняте учасниками товариства у строк, передбачений ст.8.1. статуту ( у другій редакції).

Тобто, у позивача виникло право на отримання дивідендів.

Право учасника господарського товариства вийти в установленому порядку, з товариства закріплено в ст.116 Цивільного кодексу України, ст.88 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Наслідком виходу учасника з товариства згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, ст.154 Закону України «Про господарські товариства», є право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, на одержання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

З вимогою про виплату дивідендів позивач звернувся до Товариства листом від 10.05.2016р., який отримано Товариством 13.05.2016р., про що свідчить фіскальний чек № НОМЕР_1 (цінний лист 6900521648204), лист ПАТ «Укрпошта»№ 04-63-874 від 04.07.2017р.

Рішенням Загальних зборів від 23.03.2016р. не було визначено строку виплати дивідендів.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки лист позивача про виплату прибутку (дивідендів) було отримано відповідачем 13.05.2016р., що ним не заперечується, то відповідно, строк виконання обов'язку з виплати ОСОБА_6 дивідендів сплив 21.05.2016, тобто через сім днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Частка позивача, згідно другої редакції статуту відповідача, становила 12,25% статутного капіталу. Отже, сума невиплачених дивідендів (частки прибутку) становить 87 500,00 грн.

Разом з тим, зобов'язання з виплати ОСОБА_6 дивідендів не було виконано ТОВ АФ «Славутич», що не спростовано відповідачем.

У зв'язку із простроченням виплати дивідендів у розмірі 87500,00 грн., позивач вважаючи, що виплата мала бути здійснена до 30.03.2016р., нарахував інфляційні втрати в розмірі 9397,50 грн. ( за період з 01.04.2016р. по 28.02.2017р.) та три проценти річних у розмірі 2544,30 грн. за період з 31.03.2016р. по 26.03.2017р. (дата складання позовної заяви).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз'яснено у пункті 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В п. 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що з огляду на те, що статтю 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Відповідно до п. п. 3.1, 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті; сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, та те, що останнім днем виконання ТОВ АФ «Славутич» обов'язку з виплати ОСОБА_6 дивідендів було 20.05.2016, застосування положень ст.625 Цивільного кодексу України, має розпочинатися щодо 3% річних з 21.05.2016р., а щодо інфляційних - з 01.06.2016р.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 7 966,63 грн. та трьох процентів річних у розмірі 2 225,04 грн. В решті заявлених вимог вимоги позивача є необґрунтованими у зв'язку з перевищенням періоду нарахування.

Посилання відповідача на те, що ним вчинялись дії щодо виплати позивачу його частки у статутному капіталі, відхиляються судом, оскільки виплата частки у статутному капіталі є окремим зобов'язанням відповідача, враховуючи вихід позивача з у часників товариства.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» від 27.05.2016, яким скасовано рішення від 23.03.2016р. про виплату дивідендів, оскільки таке рішення не припиняє прав учасника та обов'язки Товариства по виплаті дивідендів. Крім цього, зазначене рішення немає зворотної дії, тому не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Невиплата позивачу дивідендів на підставі рішення загальних зборів учасників є порушенням прав позивача, які підлягають захисту у спосіб обраний позивачем, що дає суду апеляційної інстанції підстави вважати позовні вимоги в зазначеній судом частині правомірними та обґрунтованими.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017р. у справі №908/660/17з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Результати апеляційного провадження у справі № 908/660/17 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6 на рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 у справі №908/660/17 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 (підписано 08.06.2017) у справі №908/660/17 скасувати. Прийняти нове рішення у справі.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" про стягнення суми дивідендів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 99441,80 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області на користь фізичної особи ОСОБА_6 с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області 87500,00 грн. дивідендів, 7 966,63 грн. інфляційних, 2 225,04 грн.- 3% річних.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області на користь фізичної особи ОСОБА_6 с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1571,84 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1729,02грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Н.В. Будко

Надруковано 4 екз.:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ГСЗО.