Рішення № 70348237, 03.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2017 р. Справа № 911/2565/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до приватного акціонерного товариства «Факел»

про стягнення 53 645 799,29 грн.

за участю представників сторін:

позивач – ОСОБА_1, предст. за дов. від 10.01.2017 № 6-49;

відповідач – ОСОБА_2, предст. за дов. № 106/262 від 04.07.2017.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (позивач) з вимогою до приватного акціонерного товариства «Факел» (відповідач) про стягнення 53 645 799,29 грн., які складаються з 49 998 000,00 грн. безпідставно набутого майна (авансового платежу) та 3 647 799, 29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на укладений між сторонами Договір № 110101434 від 01.02.2011 про закупівлю робіт за державні кошти, в порушення умов якого відповідач в повному обсязі та вчасно не виконав обумовлені роботи, що є предметом Договору, а тому просить суд зобов’язати ПАТ «Факел» повернути грошові кошти (авансовий платіж) в розмірі 49 998 000,00 грн., як безпідставно набуті з огляду на приписи ст. 1212, 1213 ЦК України та стягнути нараховані на зазначену суму 3 647 799, 29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами..

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2017 порушено провадження у справі № 911/2565/17 та призначено до розгляду на 25.09.2017.

25.09.2017 відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечує повністю та зазначає, що на суму здійсненої оплати було виконано 1 та 2 етап роботи в обсягах визначених Технічним завданням, а відтак підстав для їх повернення немає.

Також 25.09.2017 відповідачем було подано клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування від позивача додаткових доказів.

У відповідності до приписів вищенаведеної норми, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

Разом з тим, відповідачем не подано та не зазначено мотивованих підстав, які перешкоджали в отриманні зазначеного доказу та його неможливості самостійно надати суду, а тому оскільки подане клопотання не відповідає вимогам ст. 38 ГПК України, в його задоволенні було відмовлено.

В судовому засіданні 25.09.2017 було оголошено перерву до 23.10.2017, про що сторони повідомлені під розписку в бланку оголошення перерви.

23.10.2017 від відповідача на адресу суду були подані доповнення до відзиву, в яких він додатково обґрунтовує свої заперечення стосовно викладених в позовній заяві посилань позивача про те, що із закінченням строку дії Договору, зобов’язання по виконанню робіт з боку відповідача також припинились. Зазначені доповнення залучені до матеріалів справи.

На підставі поданого клопотання позивача, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів та в судовому засіданні 23.10.2017 оголошено перерву до 03.11.2017.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача обґрунтували заявлені вимоги та заперечення, будь-яких додаткових доказів та пояснень сторонами надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 03.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд,

встановив:

01.02.2011 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (замовнки) та Відкритим акціонерним товариством "Факел", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Факел" (виконавець) було укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 110101434, відповідно до якого відповідач зобов'язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, а позивач - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п. 1.2 Договору найменування роботи: дослідження та розробки в галузі металургії, обробки металів, виробництва машин та устаткування (розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції (АРГС). Вимоги до виконання робіт зазначені в Технічному завданні, яке наведено в додатку 1 до цього Договору. Роботи виконуються виконавцем в установлені в Технічному завданні строки та обсяги. Використання результатів робіт, отриманих позивачем за цим Договором, здійснюються на об’єктах відокремлених підрозділів позивача.

Ціна цього Договору визначається кошторисом, який наведений в додатку 2 до цього Договору, і становить, згідно протоколу погодження ціни, який наведений в додатку 3 до цього договору, 56 097 000,00 гривень (п. 3.1 Договору).

Строк виконання робіт: з моменту укладення цього Договору до 31 грудня 2012 року. Строки виконання робіт зазначені в календарному плані виконання робіт, який наведений в додатку 1 до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. (в редакції Додаткової угоди № 6).

Відповідач виконує передбачені цим Договором роботи у відповідності до Технічного завдання, умов цього Договору (п. 5.3 Договору).

Результати робіт, перелік технічної та іншої документації, які відповідач повинен оформити та передати позивачу (при виконанні окремих етапів робіт чи робіт в цілому), визначається Технічним завданням, цим Договором (п. 5.4 Договору).

Відповідач зобов'язаний передати, а позивач прийняти повністю завершені роботи (етапи робіт). Невиконання або неналежне виконання відповідачем хоча б одного етапу робіт вважається невиконанням робіт в цілому (п. 5.13 Договору).

15.02.2012 між сторонами підписано акт №1 по виконанню етапу 1 договору та акт №2 здавання-приймання виконаних робіт за договором від 31.08.2015 по виконанню етапу 2, відповідно до яких відповідачем здано, а позивачем прийнято роботи етапів №1 та №2, вартістю 31698000,00 грн. та 18300000,00 грн. відповідно (загалом 49 998 000,00 грн.).

Однак, на думку позивача, оскільки виконання відповідачем робіт вцілому в термін до 31.12.2016 за договором не було здійснено, а строк дії Договору закінчився, з урахуванням п. 5.13 Договору, він має право на повернення суми авансового платежу в розмірі 49 998 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.98 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Згідно п. 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Підпунктом 6.4.1. п. 6.4. Договору визначено, що виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Згідно п. 4.1, оплата робіт здійснюється замовником у відповідності до календарного плану, який наведений в додатку 1 до цього Договору. Кінцева оплата по кожному з етапів здійснюється протягом 45-ти (сорок п'ять) днів з моменту підписання сторонами акту (ів) приймання-передачі робіт. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

Пунктом 4.3. сторони домовились, що плата за виконання робіт, встановлена цим Договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими Договором, якщо це не залежало від замовника, про що замовник в письмовій формі повідомляє виконавця.

Якщо при прийманні-передачі виконаних робіт будуть виявлені суттєві недоліки (недоробки), що виникли з вини виконавця, замовник не підписує акти приймання-передачі робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоліків (недоробок) буде неможливим або буде вимагати дуже великих витрат, за рішенням замовника сторони визначають завдану шкоду і на її величину скорочується величина кінцевих платежів виконавцю (п. 5.18.)

Як зазначалось вище та встановлено судом, відповідачем виконано, а позивачем прийнято обумовлені договором роботи І етапу, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом №1 від 15.02.2012 по виконанню І етапу договору №110101434 від 01.02.2011 про закупівлю робіт за державні кошти. Також, відповідачем виконано, а позивачем прийнято обумовлені договором роботи ІІ етапу, що підтверджується актом №2 від 31.08.2015 здавання-приймання виконаних робіт за договором №110101434 від 01.02.2011.

Виконані за договором роботи етапу № 1 договірною вартістю 31 698 000,00 грн. та роботи етапу № 2 договірною вартістю 18 300 000,00 грн. були оплачені позивачем повністю на підставі платіжних доручень.

Отже, відповідач отримав оплату за передані позивачу роботи етапу №1, етапу №2 загальною вартістю 49 998 000,00 грн., на належних правових підставах за здійснені згідно Договору та Календарного плану, роботи.

Вказані обставини також були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/700/17.

За результатами розгляду даної справи № 911/700/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до публічного акціонерного товариства "Факел" було зобов’язано відповідача виконати умови договору про закупівлю робіт за державні кошти № 110101434 від 01.02.2011 в частині виконання робіт етапу № 3 та етапу № 4 в обсягах, визначених Технічним завданням (додаток №1 до договору) та Календарним планом (додаток №2 до технічного завдання) з врахуванням змін внесених додатковими угодами та стягнуто з відповідача 300 000,00 грн. пені та 200 000,00 грн. штрафу, у зв’язку з порушенням строків виконання робіт.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням у справі № 911/700/17, яке набрало законної сили, встановлено, що станом на день ухвалення рішення, відповідачем згідно договору № 110101434 від 01.02.2011р. було виконано етап 1, етап 2 робіт, загальна вартість яких становить 49 998 000,00 грн., однак роботи етапу 3 та етапу 4 відповідач не виконав належним чином, порушивши встановлені договором строки виконання таких робіт.

Разом з тим, посилання позивача, в якості обґрунтування позовних вимог, на п. 5.13 Договору, яким визначено, що невиконання або неналежне виконання відповідачем хоча б одного етапу робіт вважається невиконанням робіт в цілому є підставою для повернення грошових коштів сплачених за вже виконані роботи, є необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно укладеного сторонами Договору (п. 6.3.7) міститься обов’язок виконавця повернути замовнику сплачені ним грошові кошти за роботи у разі, якщо цей Договір був розірваний до отримання робіт замовником.

Пунктом 5.24 Договору визначено, що у випадку розірвання цього договору замовник оплачує фактично за виконані та прийняті роботі.

Таким чином, укладаючи договір, сторони визначили умову для виникнення у виконавця обов’язку з повернення сплачених замовником коштів, а саме – розірвання договору до отримання робіт замовником.

Слід зазначити, що доказів розірвання договору до отримання робіт замовником до матеріалів справи не надано.

Будь-яких інших підстав повернення грошових коштів, отриманих відповідачем за фактично прийняті позивачем виконані етапи робіт, ані договором (в якому були б визначені наслідки для застосування п. 5.13 договору), ані чинним законодавством не передбачено.

До того ж, слід зазначити, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Тобто, трактування позивачем пункту договору 5.13 щодо повернення грошових коштів є суб’єктивним та не підтверджується поданими доказами та матеріалами справи, оскільки зазначені грошові кошти не є авансовим платежем та не є безпідставно набутими з огляду на наявні в матеріалах справи докази виконання робіт на спірну суму.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що умовами Договору, зокрема, розділом 7 передбачена відповідальність виконавця перед замовником у разі порушення строків виконання робіт у вигляді пені та штрафу, що зберігає за замовником право на стягнення неустойки у разі неналежного виконання відповідачем умов договору.

З приводу посилань позивача, що 31.12.2016 Договір припинив свою дію, а тому зобов’язання відповідача по виконанню робіт також є припиненими слід зазначити наступне:

У відповідності до Додаткової угоди № 6 від 30.10.2015, п. 10.1 Договору від 01.02.2011 було викладено в наступній редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

Разом з тим, будь-яких приписів, які б встановлювали строк дії самого Договору, вказаний пункт не містить.

До того ж, стаття 598 ЦК України визначає, що зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Разом із тим згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК), а також у разі існування інших підстав, визначених ст.ст. 600-609 ЦК України.

Поряд з цим, в постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. у справі № 911/700/17 (при здійсненні перегляду рішення першої інстанції від 25.04.2017 та яке було залишено без змін) зазначено, що позивач зацікавлений у виконанні підрядних робіт відповідачем згідно договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, а тому позивачу слід вжити всіх залежних від нього заходів для надання можливості відповідачу закінчити роботи, що буде свідчити про відсутність перешкоджання відповідачу виконати умови договору та виключить наявність підстав для подальшого стягнення штрафних санкцій за невиконання робіт в установлений строк.

Таким чином, оскільки договір про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434 є чинним, не припиненим та не розірваним, невиконані відповідачем зобов’язання за договором не є припиненими, що спростовує вищевикладені доводи позивача.

З урахуванням вищезазначених обставин, поданих доказів та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не доведено, що перераховані ним за виконані відповідачем роботи за договором № №110101434 грошові кошти відповідач набув без достатньої правової підстави, підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача 49 998 000,00 грн. відсутні.

З приводу заявлених до стягнення 3 647 799, 29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 1214 ЦК України та ст. 536 ЦК України, в їх задоволенні суд також відмовляє, оскільки зазначена позовна вимога є похідною від вимоги про стягнення з ПАТ “Факел” безпідставно набутих грошових коштів, а відтак правові підстави для їх стягнення також відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дата підписання повного тексту рішення: 17.11.2017

Суддя О.В. Щоткін