Рішення № 70348123, 14.11.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва

Миколаївської області

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про стягнення 2.361,93 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2.361,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 9 від 05.01.2010 в частині повернення коштів перерахованих на виплату пенсії за квітень, травень, червень 2016 року ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим позивач зазначає, що залишок неповернутих коштів у розмірі 2.361,93 грн. має бути повернутий відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18475/17 та призначено її до розгляду на 14.11.2017.

08.11.2017 від відповідача на адресу суду надійшли витребувані документи, а також відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що на момент звернення позивача з розпорядженням № 13137/04 від 22.07.2016 про повернення пенсійних коштів, нарахованих на ім'я ОСОБА_1 за квітень, травень та червень 2016 року в розмірі 3.634,00 грн., залишок коштів на рахунку пенсіонера становив 1.272,07 грн., які й були повернуті банком. Також відзначив, що банк не є набувачем цих коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку пенсіонера.

14.11.2017 на адресу суду від позивача надійшли витребувані документи разом із заявою, в якій позивач просить розглядати справу без участі представника позивача.

Позивач в судове засідання 14.11.2017 не з'явився.

Відповідач в судове засідання 14.11.2017 не з'явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 14.11.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.01.2010 між Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Фонд, позивач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк, відповідач) укладено договір № 05/01/10-15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 ст. 1 розділу 1 договору Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (з наступними змінами) (далі - Порядок).

Банк виконує зазначені вище функції в Миколаївській області (п. 2 ст. 1 розділу 1 договору).

Відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 21.12.2016 Управління Пенсійного фонду України в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Спір виник внаслідок того, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором в частині повернення у повному обсязі коштів перерахованих на виплату пенсії, у зв'язку з чим підлягають поверненню кошти у розмірі 2.361,93 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ст. 1 розділу 1 договору взаємовідносини між Фондом та Банком з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках регулюються Порядком, цим договором та договорами про зміну цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Параграфом 2 ст. 3 розділу 2 договору передбачено, що Банк зобов'язується забезпечити, зокрема:

- відкриття для зарахування коштів від органів Фонду окремих аналітичних рахунків за балансовим рахунком № 2560 «Державні позабюджетні фонди» без нарахування відсотків за залишками коштів, що створить умови для цільового використання коштів органів Фонду;

- укладання з пенсіонерами і одержувачами допомоги договорів про відкриття поточних рахунків для зарахування сум пенсій та допомоги;

- видачу за бажанням одержувача належних йому сум пенсій та грошової допомоги як безпосередньо у Банку, так і з доставкою додому;

- зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду;

- видачу одержувачам належних їм сум пенсій та грошової допомоги за їх першою вимогою;

- повернення органам Фонду не пізніше ніж через два робочих дні після останньої дати виплати у кожному виплатному періоді завірених списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та описів до них у кількості і за формою згідно з Порядком;

- здійснення Банком нарахування за коштами, які зберігаються на поточних рахунках пенсіонерів і одержувачів, відсотків у порядку та розмірах, визначених договором між одержувачем і банком;

- надання за письмовим запитом органів Фонду інформації щодо зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки про їх закриття.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та отримував пенсію через установу банку - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та на його рахунок № НОМЕР_1 було перераховано пенсію за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 у розмірі 3.634,00 грн.

22.07.2016 відповідачем отримано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва № 13137/04 від 22.07.2016 про повернення коштів, відповідно до якого, Фонд зобов'язує відповідача повернути кошти, перераховані на виплату пенсії за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 в сумі 3.634,00 грн. з нарахованими на неї відсотками з поточного/карткового рахунку одержувача коштів № НОМЕР_1 відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку із його смертю - ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначені кошти позивач просив повернути на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва № 256093046118, відкритий в філії Миколаївського обласного відділення ВАТ «Ощадбанк».

Листом від 22.07.2016 № 20.1.0.0.0/7-20160722/2449 відповідач надав відповідь на вищезазначений лист позивача, повідомивши, що розпорядження про повернення грошових коштів, зарахованих на рахунок ОСОБА_1 банком виконано в межах наявного залишку у сумі 1.272,07 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 22.07.2016, а також повідомлено позивача, що відповідно до п. 4 ст. 8 розділу 4 договору, суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками банк повертає відповідним органам фонду, за їх письмовим розпорядженням, за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки). Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори.

Згідно з пунктом 2 Порядку виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до пункту 4 Порядку, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Відповідно до пункту 13 Порядку у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Згідно з п. 4 ст. 8 розділу 4 договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, Банк повертає відповідно органам Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

З банківської виписки по рахунку пенсіонера ОСОБА_1, наданої відповідачем, вбачається, що станом на день оброблення розпорядження позивача про повернення коштів (22.07.2016) на рахунку ОСОБА_1 перебували кошти у розмірі 1.272,07 грн., які і були повернуті відповідачем на рахунок Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Суд відзначає, що оскільки позивач повідомив відповідача про факт смерті пенсіонера ОСОБА_1 тільки 22.07.2016, відповідач діяв в межах діючого законодавства та укладеного між сторонами договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача з боку відповідача щодо не повернення коштів в сумі 2.361,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся з позовними вимогами.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області є необґрунтованими нормативно та документально не підтвердженими, а отже такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Відповідно до п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.11.2017.