Ухвала суду № 70347932, 15.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.11.2017 Справа № 908/3982/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

представник Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпайп Україна - не зявився;

представник Приватного акціонерного товариства Азовзагальмаш не зявився (ОСОБА_1, довіреність № 234/ЮРО-102 від 18.05.2017 р., у судовому засіданні 02.11.2017 р.);

представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, довіреність № 905/20.3-03 від 29.12.2016 р.;

Розглянувши в судовому засіданні скаргу Приватного акціонерного товариства Азовзагальмаш на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/3982/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпайп Україна, м. Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Азовзагальмаш, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 59570176,48 грн

за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга (вих. № ЮРО/1793 від 30.08.2017 р.) Приватного акціонерного товариства Азовзагальмаш на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу в справі № 908/3982/14, відповідно до якої скаржник просить суд: визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням № 47730269 щодо арешту рахунку ПАТ Азовзагальмаш № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, ІК 25959784; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2015 р. ВП № 47730269 про арешт коштів боржника в частині накладання арешту на рахунок ПАТ Азовзагальмаш № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, ІК 25959784; звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ Азовзагальмаш, що знаходяться на рахунку зі спеціальними режимом використання № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, ІК 25959784, який використовується виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у межах чинного законодавства України.

У відповідності до ст. 2-1 ГПК України, враховуючи звільнення судді-доповідача у цій справі ОСОБА_5, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2017 р., скаргу в справі № 908/5303/15 передано для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2017 р. відновлено ПАТ «Азовзагальмаш» строк для подання скарги, скаргу прийнято до розгляду суддею Ярешко О.В., судове засідання призначено на 26.09.2017 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2017 р. розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 12.10.2017 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2017 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 15.11.2017 р., розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 02.11.2017 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2017 р. розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 15.11.2017 р.

У судове засідання 15.11.2017 р. зявився представник органу державної виконавчої служби. Представник скаржника (боржника) та стягувача в справі в судове засідання не зявилися.

Від скаржника 15.11.2017 р. на електронну адресу суду від ПрАТ «Азовзагальмаш» надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника скаржника.

Клопотання судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України.

Причини неявки в судове засідання представника стягувача (позивача) суду невідомі.

Суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності представників скаржника та стягувача.

За клопотанням представника органу державної виконавчої служби розгляд скарги в справі здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник скаржника в попередньому судовому засіданні підтримав свої вимоги, викладені в скарзі. Скарга мотивована наступними обставинами. 03.06.2015 р. ВПВР Департаменту ДВС МЮУ (головний державний виконавець Сивокозов О.М.) було відкрите виконавче провадження № 47730269 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/3982/14 від 21.05.2015 р. Постановою від 09.07.2015 р. накладено арешт на всі кошти, що містяться на всіх рахунках у установах банків та належать боржнику ПАТ «Азовзагальмаш». Вказані дії Відділу скаржник вважає незаконними та необґрунтованими з наступних підстав. Постановою було накладено арешт на грошові кошти, що належать ПАТ «Азовзагальмаш» та містяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання № 26045010032466, відкритому в ПАТ «ОСОБА_4 банк Сбербанк», ІК 25959784, який використовувався боржником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у межах чинного законодавства України. З моменту отримання банком постанови скаржник не має можливості виконувати обовязки перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Маріупольської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення та застрахованими особами працівниками підприємства по сплаті матеріального забезпечення по листкам непрацездатності. 27.07.2017 р. ПрАТ «Азовзагальмаш» надіслало клопотання до ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві щодо зняття арешту з рахунку зі спеціальним режимом використання № 26045010032466 з додатком копії договору банківського рахунку та копії додаткової угоди № 5 до даного договору, але арешт з рахунку знятий не був. Скарга обґрунтована ст. 121-2 ГПК України, ст. 46 Конституції України, ч. 10 п. 1 ст. 1, п. 1 ст. 19, ст. 22, п. 2 ст. 48 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», п. 2 ст. 48, п. 3 ст. 48, п. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

У попередньому судовому засіданні представник скаржника усно зазначив, що ним допущено технічну описку в прохальній частині скарги в зазначенні дати оскаржуваної постанови 09.05.2015 р., тоді як правильною датою постанови є 09.07.2015 р.

Представник органу ДВС (ВПВР ДДВС МЮУ) проти задоволення скарги заперечив. У письмовому відзиві на скаргу, який надійшов до суду 25.09.2017 р., зазначив, що у відділі ПВР ДДВС МЮУ на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 48629225, до складу якого входить виконавче провадження № 47730269 з виконання наказу № 908/3982/14 від 21.05.2015 р. Постанову про відкриття винесено 03.06.2015 р. У звязку з простроченою заборгованістю за виконавчим провадженням № 47730269 винесено 09.07.2015 р. постанову про арешт коштів боржника в розмірі 16403641,46 грн. При отриманні переліку рахунків боржника, державний виконавець не мав можливості встановити цільове призначення рахунків. 04.09.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, якою накладено арешт на кошти ПАТ «Азовзагальмаш» у межах суми боргу (станом на 04.09.2015 р.) 51021625,01 грн. (за зведеним виконавчим провадженням). ПАТ «Азовзагальмаш» укладено угоду на банківський рахунок, який не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Арешт на кошти боржника накладався державним виконавцем відповідно та з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Підстав для зняття арешту з рахунків боржника немає. Зняття арешту вирішується в позовному провадженні. 25.06.2016 р. державним виконавцем, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про зупинення виконавчого провадження в звязку з порушенням провадження в справі про банкрутство. Просить відмовити в задоволенні скарги. До відзиву долучено завірену копію ВП № 47730269.

27.10.2017 р. від скаржника надійшло письмове пояснення до скарги. Зазначає, що 27.07.2017 р. та повторно 27.09.2017 р. скаржником надіслано клопотання до ВПВР ДДВС МЮУ щодо зняття арешту з рахунку зі спеціальним режимом використання № 26045010032466 з доказами підтвердження спеціального режиму використання. Відповіді не надійшло, арешт з рахунку не знятий.

У судовому засіданні 02.11.2017 р. та в судовому засіданні 15.11.2017 р. представником органу ДВС подано додаткові письмові пояснення по скарзі, які долучені до матеріалів справи. Зазначено, що боржником до відділу ПВР ДДВС МЮУ направлено клопотання про скасування арешту від 27.07.2017 р. та документи, які вказують, що рахунок № 26045010032466 має спеціальний режим використання. Зазначає, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника, державним виконавцем не були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова про арешт коштів боржника від 09.07.2015 р. є законною та відсутні підстави для її скасування. Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Дослідивши представлені докази та вислухавши пояснення представників скаржника та органу державної виконавчої служби, суд вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області 15.12.2014 р. у справі № 908/3982/14, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпайп Україна частково задоволені, стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства Азовзагальмаш 59358337,75 грн. основного боргу за поставлений товар та 72816,91 грн. судового збору.

21.05.2015 р. господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Відповідно до нової редакції статуту Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», загальними зборами акціонерів прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства та про зміну найменування ОСОБА_3 акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш».

03.06.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47730269 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області № 905/3982/14 від 21.05.2015 р. про стягнення з ПАТ Азовзагальмаш на користь ТОВ ТНТЕРПАЙП УКРАЇНА коштів у розмірі 59431115,66 грн.

04.09.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 47730269 про обєднання виконавчих проваджень № 47730269 та № 48477677 у зведене виконавче провадження № 48629225 за наказом господарського суду Запорізької області від 21.05.2015 р. у справі № 908/3982/14 та наказом господарського суду м. Києва від 25.07.2015 р. у справі № 910/3221/15-г.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2015 р. при виконанні наказу господарського суду Запорізької області № 908/3982/14 від 21.05.2015 р. було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПАТ Азовзагальмаш, у межах суми 16403641,46 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2015 р. при виконанні наказу господарського суду Запорізької області № 908/3982/14 від 21.05.2015 р. було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у установах банків (згідно з наведеним переліком, у т.ч. на рахунок № 26045010032466, відкритий у ПАТ «Сбербанк Росії») та належать боржнику ПАТ Азовзагальмаш, у межах суми 16403641,46 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 р. ВП № 4773026, оскільки ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі № 910/3262/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/3982/14 від 21.05.2015 р. до закінчення строку дії зазначених обставин.

Відповідно до договору банківською рахунку № 32466 від 23.06.2008 р., укладеного між ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії та ПАТ Азовзагальмаш, та додаткової угоди № 5 від 08.02.2013 р. до договору, рахунок № 26045010032466 має спеціальний режим використання та використовується для зарахування страхових коштів згідно законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування. Кошти, зараховані на даний рахунок, використовуються ПАТ «Азовзагальмаш» виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у межах чинного законодавства України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

За приписами ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VII від 02.06.2016 р. встановлює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічні положення містилися і в Законі України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, який діяв на час прийняття оскаржуваної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про арешт коштів боржника, яку просить скасувати відповідач, прийнята державним виконавцем під час дії Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-ХІV.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-ХІV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах.

Стаття 52 вищезазначеного Закону встановлює, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучення та примусової реалізації. Стягнення за виконавчим документом звертається, в першу чергу, на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладання арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статтей 19-1 та 26-1 Закону України Про теплопостачання, статті 15-1 Закону України Про електроенергетику та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт

поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 57 даного Закону копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про банки і банківську діяльність арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

За приписами ч.ч. 6, 7 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження боржник зобовязаний надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Отже, Законом України Про виконавче провадження покладено певні обов'язки не лише на державного виконавця, а й на боржника.

У матеріалах виконавчого провадження № 47730269 міститься електронний лист Державної фіскальної служби про номери рахунків, відкритих ПАТ «Азовзагальмаш», у якому зазначено код та назву фінансової установи, номер рахунку та код валюти рахунку.

Також містяться вимоги державного виконавця, адресовані ПАТ «Азовзагальмаш», стосовно повідомлення повного переліку розрахункових рахунків підприємства в банках та інших фінансових установах.

Доказів добровільного виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. у справі № 908/3982/14 скаржником не надано. Також не надано й доказів повідомлення державного виконавця, на дату накладення ним арешту на кошти боржника, про спеціальні рахунки, які належать ОСОБА_3 акціонерному товариству Азовзагальмаш у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких здійснюється надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам в межах чинного законодавства України.

Скаржник 27.07.2017 р. за вих. № ЮРО/1378 надіслав до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ клопотання про скасування арешту з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання № 26045010032466, відкритому в ПАТ ОСОБА_4 СБЕРБАНК, ІК 25959784, з додатком копії договору банківського рахунку № 32466 від 23.06.2008 р. та копії додаткової угоди № 5 від 08.02.2013 р. до даного договору.

Повторно клопотання про зняття арешту з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання від 27.07.2017 р. за вих. № ЮРО/1378 було надіслано листом від 27.09.2017 р. за вих. № ЮРО/1956.

На час вирішення скарги в суді інформація щодо зняття арешту з рахунку № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, відсутня.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України розяснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Суд оцінює виконавчі дії державного виконавця на момент їх вчинення та звязаний саме цією виконавчою дією.

Дослідивши усі обставини справи в сукупності, суд вважає, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 09.07.2015 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконуючи наказ господарського суду Запорізької області від 21.05.2015 р. у справі № 908/3982/14, діяв у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, який був чинним на момент винесення постанови.

Суд не вбачає підстав для визнання дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням № 47730269 щодо арешту рахунку ПАТ «Азовзагальмаш» № 26045010032466 незаконними, відповідно відсутні підстави для скасування постанови від 09.07.2015 р. ВП № 47730269 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок ПАТ «Азовзагальмаш» № 26045010032466, відкритий у ПАТ «ОСОБА_4 банк Сбербанк», ІК 25959784.

Скаржник просить також звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ Азовзагальмаш, що знаходяться на рахунку зі спеціальними режимом використання № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, ІК 25959784, який використовується виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у межах чинного законодавства України.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 розяснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, який є чинним на момент розгляду скарги судом, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 59 даного Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 47730269, 25.05.2016 р. державним виконавцем зупинено виконавче провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-ХІV.

Відповідно до вказаної норми Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Судом встановлено, що 20.04.2016 р. ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ Азовзагальмаш, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна - арбітражним керуючим ОСОБА_7.

21.04.2016 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ Азовзагальмаш за № 30700.

Системний аналіз положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом господарський суд за завою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Тобто, даним Законом визначений порядок скасування арештів з майна боржника (у тому числі грошових коштів), а саме за заявою розпорядника майна, у межах справи про банкрутство.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, у суду відсутні підстави для звільнення з-під арешту грошових коштів ПАТ Азовзагальмаш, що знаходяться на рахунку зі спеціальними режимом використання № 26045010032466, відкритому у ПАТ ОСОБА_4 банк Сбербанк, ІК 25959784.

На підставі викладеного, судом у задоволенні скарги (вих. № ЮРО/1793 від 30.08.2017 р.) ПрАТ «Азовзагальмаш» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в справі № 908/3982/14 відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Азовзагальмаш (вих. ЮРО/1793 від 30.08.2017 р.) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в справі № 908/3982/14 відмовити в повному обсязі.

Суддя О.В. Ярешко