Рішення № 70347684, 15.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2017 Справа № 904/8618/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Надія, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 20169грн.58коп., пені у розмірі 702грн.68коп., інфляційної складової у розмірі 3173грн.84коп., 3% річних у розмірі 777грн.68коп.

Представники:

Від позивача: Абусова К.Ю., дов. №2 від 03.01.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 20169грн.58коп., пені у розмірі 702грн.68коп., інфляційної складової у розмірі 3173грн.84коп., 3% річних у розмірі 777грн.68коп.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання №2895 від 03.08.2000р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 10.10.2017р., 01.11.2017р. та 15.11.2017р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2017р., 10.10.2017р. та 01.11.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. - 63-64).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

15.11.2017 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення з приводу суті спору.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 15.11.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

03.08.2000р. між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) підписаний договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання №2895 (далі - договір). За умовами зазначеного договору (зі змінами відповідно до листа від 14.12.2001 року а.с. 10) постачальник бере на себе зобов'язання відпускати споживачу теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та пари у відповідності до плану теплоспоживання з 20.04.2000р. по 31.12.2000р. за адресою АДРЕСА_1 магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 та АДРЕСА_1, загальною площею 59,7м2.

Відповідно до пункту 2 договору відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції здійснюється протягом опалювального періоду, встановленого відповідним рішенням виконкому Криворіжської міської ради народних депутатів (при цьому плановий опалювальний період з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання відпускається протягом року (за виключенням ремонтного періоду).

За умовами пункту 5 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку, встановлених на межі розподілу. За відсутності приладів обліку споживач розраховується з постачальником за проектними навантаженнями.

Як вбачається з порядку нарахувань заборгованості за теплову енергію, наданому позивачем, сума нарахувань за теплову енергії здійснюється за відсутності приладу обліку. Проектне навантаження по об'єкту - АДРЕСА_1 магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 становить Qгод=0,005Гкал/год та по об'єкту АДРЕСА_1 - 0,004Гкал/год.

Пунктом 25 договору передбачено, що плата за відпущену теплову енергії здійснюється споживачем протягом п'яти днів після отримання рахунку постачальника. У разі несплати рахунку після спливу 5 днів з дня його отримання споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,75% за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Згідно із пунктом 26 договору договір укладається на строк з 20.04.2000р. по 31.12.2000р. та вважається щорічно продовженим, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення його терміну жодна із сторін не повідомить про розірвання договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити термін дії договору на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару №2895 від 03.08.2000р., внаслідок чого суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

Крім того, судом отримано інформаційні довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №103789670, №103788711 станом на 15.11.2017р., з яких вбачається, що власником нежилого приміщення, загальною площею 59,7м2 розташоване за адресою: ОСОБА_1 9 приміщення 90, є ОСОБА_1 (а.с. 86-89).

На виконання умов договору позивач в період з 16.10.2015р. по 23.03.2017р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму в розмірі 20169грн. 58коп. та виставив відповідачу рахунки - фактури на оплату теплової енергії. Факт отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується реєстрами рахунків та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

З огляду на положення договору на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 2895 від 03.08.2000р. строк оплати теплову енергію за період з 16.10.2015р. по 23.03.2017р. - настав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов'язань з оплати теплової енергії, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 16.10.2015р. по 23.03.2017р. в розмірі 20169грн.58коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20169грн.58коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 25 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 12.12.2016р. по 15.09.2017р. в розмірі 702грн.68коп.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 702грн.68коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 3178грн.84коп. за загальний період з грудня 2015р. по серпень 2017р. та 3% річних в розмірі 777грн. 68коп. за загальний період з 16.11.2015р. по 15.09..2017р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 3173,84коп. та 3% річних в розмірі 777,68коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарський кодекс України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 20169грн.58коп., пені у розмірі 702грн.68коп., інфляційної складової у розмірі 3173грн.84коп., 3% річних у розмірі 777грн.68коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; місцезнаходження: АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код: 03342184; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9) суму основної заборгованості у розмірі 20169грн.58коп., пеню у розмірі 702грн.68коп., інфляційну складову у розмірі 3173грн.84коп., 3% річних у розмірі 777грн.68коп. та судовий збір в розмірі 1600грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 15.11.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова