Рішення № 70347656, 15.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2017 Справа № 904/8988/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу, м. Дніпро

про стягнення 57 016,50 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 20.12.16;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 03.01.17.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу про стягнення заборгованості у розмірі 57 016,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 41SBDpz1474-17 від 01.02.17 на постачання природного газу.

Ухвалою суду від 18.10.17 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.11.17.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав відзив. Проти позовних вимог заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 15.11.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладений договір № 41SBDpz1474-17 від 01.02.17 на постачання природного газу. Згідно предмету цього Договору, постачальник зобовязується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 (09123000-7) ОСОБА_2 природний (далі - газ), а споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Пунктом 3.6. Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 30.03.2017 р. до Договору визначена загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором і становить 1 656 820,74 грн., у т.ч. ПДВ 20 %. Згідно п. 4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 7:00 першого дня місяця до 7:00 першого дня наступного місяця включно. Відповідно п. 4.2.1. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу.

За умов п. 4.7. Договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати предявлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.

Пунктом 5.4.2. Договору визначено, що споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору, Позивач поставив природний газ Відповідачеві у лютому-березні 2017 року на загальну вартість 825 831,07 грн.

Згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5130/17 від 17.05.17 р. з Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу було стягнуто 825 831,07 грн. основного боргу, 23 296,68 грн. пені (за період з 01.03.2017 р. по 14.04.2017 р.). 2 496,08 грн. 3% річних (за період з 01.03.2017 р. по 14.04.2017 р.), 10 920.34 грн. інфляційних втрат (за період з 01.03.2017 р. по 14.04.2017 р.) та судовий збір у розмірі 12938,16 грн. Остаточне погашення основного боргу відбулось 10.08.17 р.

Згідно із приписами статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 230 та п.6 ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2.2 договору, визначено, що відповідач, за порушення строків оплати, зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 41 117,68 грн. за періоди прострочення:

від суми 825 831,07 грн. за період прострочення з 15.04.17 по 15.06.17 в сумі 35 997,18 грн.;

від суми 170107,94 грн. за період прострочення з 16.06.17 по 20.07.17 в сумі 4 077,93 грн.;

від суми 76107,94 грн. за період прострочення з 21.07.17 по 09.08.17 в сумі 1042,57 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує період нарахування та не містить арифметичних помилок.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що він є бюджетною є освітньою установою, яка фінансується з державного бюджету і працює на підставі кошторису та помісячних планів використання бюджетних коштів отже, неможливість оплати спожитого в спірний період газу пов'язана із особливостями фінансування та розподілення грошових коштів та неможливістю проведення вказаних платежів через управління державного казначейства, і тому коледж не мав змоги вчасно на початку року сплачувати надані послуги.

Порушення строків оплати за поставлений позивачем природний газ відбулося не з його вини, оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснюються за особливим алгоритмом розрахунків і регулюються державою, а заборгованість за договором поставки природного газу виникла у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких із державного бюджету мали бути перераховані субвенції відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції). У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Так, частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи те, що строк прострочення виконання зобовязання був відносно незначним, і позивачем не надано доказів того що він зазнав збитків від несвоєчасної оплати заборгованості. За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4 822,80 грн. згідно наступного розрахунку:

від суми 825 831,07 грн. за період прострочення з 15.04.17 по 15.06.17 в сумі 4208,34 грн.;

від суми 170107,94 грн. за період прострочення з 16.06.17 по 20.07.17 в сумі 489,35 грн.;

від суми 76107,94 грн. за період прострочення з 21.07.17 по 09.08.17 в сумі 125,11 грн.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат:

від суми 825831,07 грн. за період з 01.05.17 по 31.05.17 у розмірі 10735,80 грн.;

від суми 170107394 грн. за період з 16.06.17 по 20.07.17 у розмірі 340,22 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 193, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу (49044, м.Дніпро, вул. Шмідта,18; код 21910232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код 39572642) пеню в розмірі 20 000,00 грн., 3% річних в розмірі 4 822,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 11 076,02 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 20.11.2017

СуддяМ.О.Ніколенко