Рішення № 70347625, 14.11.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

за позовом: заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 66038,05 грн.

Головуючий суддя: М.С. Шум

судді: В.М. Дем'як

О.Г. Слободян

представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №624 від 29.09.2017р.

В судовому засіданні взяла участь прокурор Бородчук О., посвідчення №036269 від 12.11.2015р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 66038,05 грн. збитків.

Ухвалою суду від 03.10.2017р. розгляд справи відкладено на 14.11.2017р.. Призначено розгляд справи №903/613/17 у колегіальному складі суду.

Ухвалою суду від 05.10.2017р. прийнято до провадження справу №903/613/17 в колегіальному складі суду, а саме: головуючий суддя М.С. Шум, судді Дем'як В.М., Слободян О.Г..

14.11.2017р. на адресу суду від позивача факсимільним зв'язком надійшло клопотання, в якому зазначено, що Ковельська міська рада підтримує позовні вимоги, просять проводити розгляд справи за відсутності їх представника по наявних у справі матеріалах.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала, позов просила задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача, позов заперечила з підстав наведених у поданих поясненнях з додатками(вх..01-54/10292/17 від 14.11.2017р.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд, -

встановив:

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.07.2011р.(зареєстровано у інспекції ДАБК у Волинській області 25.07.2011р. за №08311020093) розпочато будівництво адміністративно-побутової будівлі з вбудованим кафе і громадською вбиральнею в АДРЕСА_1.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 05.12.2014 за № ВЛ143143390615 прийнято в експлуатацію нове будівництво адміністративно-побутової будівлі з вбудованим кафе і громадською вбиральнею в АДРЕСА_1. Замовником будівництва за даною декларацією є фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Відповідно до п. 15 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1320,761 тис. грн.

Як передбачено ч.1, 3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної' інфраструктури.

Статтею 59 Закону України « Про місцеве самоврядування» передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які, згідно до Конституції України, є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Рішенням Ковельської міської ради № 32/63 від 27.12.2012р. затверджено Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля(далі - Положення). Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Положення пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ковеля полягає у перерахуванні замовником до міського бюджету Ковельської міської ради коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ковеля, згідно з Договором. Величина пайової участі визначається у розрахунку, який є невід'ємною частиною Договору, укладеному з міською радою, як відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Згідно п.2.4 Положення, розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інфраструктури м. Ковеля визначається згідно таблиці у відповідності до пунктів 2.2 і 2.3 Положення та становить для об'єктів невиробничої сфери як то заклади громаського харчування на рівні 5 відсотків кошторисної вартості об'єкта.

У відповідності до п.п.4.1, 4.5 Положення, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Невід'ємною частиною договору є розрахунок розміру пайової участі.

Як передбачено п.4.2, 4.3 Положення підготовку договору про пайову участь проводить юридичний відділ міської ради на підставі звернення замовника про його укладення та доданих документів. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати коштів пайової участі, відповідальність сторін.

Частиною 9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва. Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені законом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури передбачено ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому, участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури є обов'язковою для замовника будівництва, а тому це обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від нього виконання обов'язку щодо пайової участі, в тому числі в судовому порядку.

Із аналізу зазначених норм Закону та Положення випливає, що участь замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту можлива лише на підставі відповідного договору, в якому сторонами визначаються, зокрема, розмір пайової участі та строк (графік) сплати пайової участі, укладення якого для забудовника є обов'язковим.

Слід зазначити, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 неодноразово направлялись листи з повідомленнями про необхідність укладення договору та сплати коштів пайової участі, які залишені відповідачем без відповідного реагування, що підтверджується копіями листів та повідомлень про вручення поштового відправлення.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.5 ст.40 вищевказаного Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Формула розрахунку пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Ковеля визначена у розрахунку розміру пайової участі, який є додатком до договору та затверджений рішенням Ковельської міської ради №32/63 від 27.12.2012.

На підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля, враховуючи розмір кошторисної вартості будівництва у розмірі 1056611 грн., яка відображена у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, Ковельською міською радою проведено розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля на суму 66038,05 грн.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного Права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ковеля, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Ковельська міськрада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка підпадає під визначення упущеної вигоди, яку особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічна позиція висвітлена у постановах судової палати у господарських справах Верховного суду України від 22.03.2017 у справі №908/312/16, від 12.07.2017 у справі №908/6328/15, постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2016 у справі №908/376/16.

Згідно ст.142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, і доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Пункт 4-1 ч.1 ст.71 Кодексу передбачає, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є надходженням бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Доводи відповідача наведені у поясненнях(запереченнях), а саме, що:

- станом на 01 січня 2013 року ФОП ОСОБА_1 свій намір забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 уже реалізував шляхом подачі Декларації про початок будівельних робіт і розпочав безпосереднє будівництво вказаного об'єкту.

- Положення міської ради вступило у дію набагато пізніше, ніж Містобудівні умови №21 від 21.05.2010 року були видані та було почато виконання будівельних робіт ФОП ОСОБА_1, а тому їх дія не може бути поширена на правовідносини.

- ФОП ОСОБА_1 було здійснено укладання бруківки площею 456,0 м2 на території, прилеглій до адміністративно-побутової будівлі з вбудованим кафе і громадською вбиральнею в АДРЕСА_1. Вказана території відноситься до земель Ковельської міської ради, при чому кошторисна вартість робіт та матеріалів по укладенню бруківки перевищує визначений Ковельською міською радою пайовий внесок,

відхиляються судом, з огляду на таке.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля, містять чіткі вказівки на обов'язок звернення замовника та укладення договору на пайову участь до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, доказів такого звернення до міської ради, матеріали справи не містять(відповідачем суду не подано), об'єкт прийнято в експлуатацію 05.12.2014р.(декларація про готовність об'єкта до експлуатації), на час такого прийняття, діяли вказані вище Положення та Закон. Питання про укладання бруківки відповідачем, вартість якої перевищує визначений Ковельською міською радою пайовий внесок, не є предметом спору у даній справі та не має відношення до предмету спору.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд приходить висновку, що невиконання відповідачем вимог законодавства України щодо укладення договору про пайову участь, ухилення від сплати коштів на розвиток інфраструктури м. Ковеля, тягне за собою ненадходження до місцевого бюджету значних коштів, що суперечить інтересам держави, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ковельської міської ради (45000, Волинська обл., місто Ковель, ВУЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 73, код ЄДРПОУ 21735504) 66038,05 грн. збитків.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Волинської області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд.15, код ЄДРПОУ 02909915) 1600 грн. сплаченого прокуратурою судового збору.

Повний текст рішення складено

20.11.2017

Головуючий суддя М.С. Шум

суддя В.М. Дем'як

суддя О.Г. Слободян