Ухвала суду № 70347577, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2017 року Справа № 904/1569/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 03.04.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.09.2017у справі Господарського суду№ 904/1569/15 Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"прозобов'язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкційВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 904/1569/15.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з підпунктами 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

У разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. (п. 2.8 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду повністю. Предметом даного спору, з урахуванням заяв позивача про збільшення та уточнення позовних вимог, які прийняті судом (т. 4 а.с. 95-96, т. 5 а.с. 176-185), є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про:

- зобов'язання виконати умови договору № 426753 від 03.03.2003 шляхом списання грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда електрик Україна" на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда електрик Україна" таким чином: - суму основного боргу у сумі 13929770,32 грн. шляхом перерахування на поточний (розрахунковий) рахунок № 26009054811847 у філії "Київ сіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570; - суму основного боргу у сумі 2136546,20 доларів США шляхом перерахування на поточний (розрахунковий) рахунок № 26009054811847 у філії "Київ сіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570; - основний борг у сумі 5256,50 євро шляхом перерахування на поточний (розрахунковий) рахунок № 26001054814723 у філії "Київ сіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

- стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" штрафних санкцій у вигляді пені за договором у розмірі 14940,69 грн. та 2119,44 доларів США;

- стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" штрафних санкцій у вигляді пені за законом у розмірі 10601088,65 грн., 381 616,03 доларів США та 854,28 євро;

- стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" 3% річних у розмірі 935390,18 грн.;

- стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" індексу інфляції на основну суму боргу в розмірі інфляційного збільшення у розмірі 9611584,34 грн.;

- стягнення процентів за доларовими депозитами у розмірі 444772,87 дол. США.

Таким чином, 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (у 2016 році збільшено позовні вимоги) становлять 248040,00 грн. (1378*150*120%). Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, що становить 248040,00 грн. Натомість, відповідно до платіжного доручення № PROM9B7E19 від 29.09.2017, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 3756, 61 грн.

Наведене свідчить про те, що Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 904/1569/15.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіЛ.А. ГОЛЬЦОВА В.І. КАРТЕРЕ