Ухвала суду № 70347565, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2017 року Справа № 905/327/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівКартере В.І. Козир Т.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення від та на постанову відГосподарського суду Донецької області 06.04.2017 Донецького апеляційного господарського суду 12.09.2017у справі№ 905/327/17Господарського судуДонецької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доДепартаменту міського майна Маріупольської міської радипрозобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 905/327/17.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із підпунктами 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, що мала сплатити Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звертаючись із касаційною скаргою, становлять 1653,60 грн. (1378 грн. * 120%). Натомість, відповідно до квитанції № 0.0.847063748.1 від 13.09.2017, доданої до касаційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 905/327/17.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіВ.І. КАРТЕРЕ Т.П. КОЗИР