Постанова № 70345593, 12.09.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5646/17

Провадження № 2-а/442/193/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравців Х.В.,

за участю представників

від позивача: Карапінка В.Я.

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов від 20.07.2017 ВП № 54299318 та № 54299175 про відкриття виконавчого провадження,

обставини справи:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов від 20.07.2017 ВП № 54299318 та № 54299175 про відкриття виконавчого провадження про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанов від 20.07.2017 про відкриття виконавчих проваджень № 54299318 та № 54299175; про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 № 54299318; про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 № 54299175.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова суду, на підставі, якої були відкриті виконавчі провадження не набрала законної сили, ст. 258 КАС України передбачено видачу одного виконавчого листа, а не двох, в постановах про відкриття виконавчого провадження зазначені невірні номера справ, примусове виконання має здійснюватися органами Державної казначейської служби, оскільки ПФУ є територіальним органом виконавчої влади, ч. 5 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір не стягується за стягнення періодичних платежів, яким є пенсія та про стягнення якої зазначено в постанові суду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили та про причини їх неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів, які були повідомлені про дату та час судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, -

встановив:

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2016 у справі № 442/7454/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у відновленні виплати пенсії з 01.06.2015. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області відновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.06.2015. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551 грн 20 к.

24.01.2017 у справі № 442/7454/16-а видано виконавчі листи.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області Батюк М.В. від 20.07.2017 відкрито виконавче провадження № 54299318 щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/454/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.06.2015, та надано боржнику 10 робочих днів, з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, для виконання рішення суду; пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12 800 грн та витрати виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області Батюк М.В. від 20.07.2017 відкрито виконавче провадження № 54299175 щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/454/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 грн 20 к.; пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 55 грн 12 к. та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 18 КАС України та згідно з ч. 6 ст. 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Таким чином, даний спір має розглядатися Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області як адміністративним судом.

Посилання заявника на те, що постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2016, за якою видані виконавчі листи у справі № 442/7454/16-а, ще не набрала законної сили так як оскаржена в апеляційному порядку не відповідає дійсності. Так відповідачем (боржником) не надано суду доказів апеляційного оскарження, в матеріалах справи № 442/7454/16-а та в АС „Діловодство" докази апеляційного оскарження також відсутні.

Так само факт видання судом двох виконавчих листів не є підставою для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.

Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження № 442/454/16-а замість номеру справи 442/7454/16-а також не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки є лише опискою, а за іншими реквізитами постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають виконавчому листу.

Частиною 5 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За змістом статті 27 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області Батюк М.В. від 20.07.2017 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/454/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.06.2015, та надано боржнику 10 робочих днів, з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, для виконання рішення суду; пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12 800 грн та витрати виконавчого провадження.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі, то виконавчий збір при виконанні судового рішення не повинен стягуватися, тобто постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що у даному випадку в примусовому порядку виконується рішення зобов'язального характеру (зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області відновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.06.2015), а не про стягнення періодичних платежів, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати виконавчого збору, та, відповідно, для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 № 54299318.

До такого ж висновку дійшли Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.06.2017 № 712/1690/17 та Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.06.2017 № 295/2999/17 (К/800/18463/17).

Надаючи правову оцінку постанові державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області Батюк М.В. від 20.07.2017 ВП № 54299175 щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/454/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 грн 20 к.; пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 55 грн 12 к. та витрати виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли стосовно звернення до примусового виконання судового рішення про стягнення грошових коштів з державного органу, а тому врегульовані Законом України „Про виконавче провадження", Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правовими актами.

За загальним правилом, яке визначено у ч. 1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Однак, як зазначено у ч. 2 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Дана норма кореспондується з положенням ч. 1 ст. 3 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в якій зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що всі судові рішення про стягнення грошових коштів з державного органу підлягають примусовому виконанню органами Державної казначейської служби України. Будь-яких винятків з цього правила (як то відсутність бюджетних рахунків та наявність позабюджетних коштів) чинним законодавством не передбачено.

Як зазначено у пункті 1 Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, цей фонд є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як територіальний орган виконавчої влади, підпадає під визначення „державний орган" в розумінні Законів України „Про виконавче провадження", „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому примусове стягнення грошових коштів з нього можливе лише через органи Державної казначейської служби України, і органам Державної виконавчої служби України відповідні виконавчі документи не підвідомчі.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Оскільки примусове виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, виданого 24.01.2017 № 442/7454/16-а (про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ПФУ), повинно здійснюватися органами Державної казначейської служби України, то державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження, а, відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 № 54299175 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від від 20.07.2017 № 54299175.

За таких обставин позов в цій частині підлягає задоволенню.

До такого ж висновку дійшли Вищий адміністративний суд України в постанові від 16.02.2016 № 803/1260/14 (К/800/49379/15) та Верховний Суд України в постанові від 08.07.2015 № 3-316гс15.

На підставі наведеного, керуючись ст. 17, 71, 94, 98, 158, 160-163, 181 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови від 20.07.2017 про відкриття виконавчого провадження № 54299175.

Скасувати постанову державного виконавця від 20.07.2017 про відкриття виконавчого провадження № 54299175.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.С. Кучаковський