Рішення № 70345490, 08.11.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2933/14-ц

Провадження № 2/444/6/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мартинишин Я. М.,

секретар судового засідання Луців І.І.,

з участю позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

представника позивача за первісним позовом

та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом та позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_3,

представника відповідача за первісним позовом

та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4,

представника третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Виконавчого комітету Дублянської міської ради та Дублянської міської ради ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог : Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Виконкому Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про виділ частки із майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог : Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Виконкому Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про виділ частки із майна. Свої позовні вимоги, які в подальшому уточнила мотивує тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дублянської міської ради від 24.10.1991 року співзабудовником будинку по АДРЕСА_1 визнана ОСОБА_1. Згідно рішення виконавчого комітету Дублянської міської ради від 26.07.2007 року № 78 "Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1" оформлено право власності та зобов'язано видати свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в рівних частинах 1/2 частина на ОСОБА_3 та 1/2 частина на ОСОБА_1. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.08.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно будинок за адресою: АДРЕСА_1 власник ОСОБА_1 -1/2 частка.

Зазначає, що відповідно до технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 від 19.12.2007 року, загальна площа будинку становить 269,9 м.кв., житлова 127,7 м.кв, три поверхи. Даний житловий будинок має два входи, два санвузли, дві кухні, так як відразу будувався на дві сім'ї.

Позивач вказує, що вона має ключі і користується одними приміщеннями, а відповідач іншими. У зв'язку із усталеним користуванням просить виділити це в натурі. Крім того стверджує, що з довідки Дублянської міської ради від 18.09.2013 року вбачається, що гр. ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка площею 0,06 га по вул. Пушкіна, 44 (тепер вул. І.Підкови) для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі рішення виконкому Дублянської міської ради від 12.02.1987 року № 21. На підставі рішення виконкому від 24.10.1991 року його сестру ОСОБА_1 визнано співзабудовником. Після завершення будівництва в 2007 році оформлено свідоцтва про право власності на нерухоме майно на гр. ОСОБА_3 1/2 будинку та на гр. ОСОБА_1 1/2 будинку по АДРЕСА_1. На даний час земельна ділянка не приватизована.

Зважаючи на наведене позивач просить виділити в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності наступним чином: їй, ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорта від 19.02.2007 року приміщення 1-3 8,0 м.кв., 1-4 15 м. кв. , II-18,8 м. кв., 1-8 8,7 м. кв., 1-9 17,2 м. кв., 1-10 18,7 м. кв., 1-17 8,7 м. кв., 1-19 2,8 м. кв., 1-18 3,2 м. кв., 1-21 15,6 м. кв., 1-22 7,9 м. кв., загальна площа 124, 6 м. кв., а ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 19.02.2007 року приміщення 1-1 7,9 м. кв., 1-2 14,8 м. кв., I- 22,8 м. кв., 1-5 8,1 м. кв., 1-6 16,1 м. кв., 1-7 23,9 м. кв., 1-11 8,2 м. кв., 1-13 2,7 м. кв., 1-12 3,1 м. кв., 1-14 4,6 м. кв., 1-15 14,8 м. кв., 1-16 13,3 м. кв., загальна площа 125,5 м. кв. та встановити порядок користування по 1/2 частиній земельної ділянки в АДРЕСА_1 кожному.

Позивач за первісним позовом та її представник за довіреністю в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві. Заперечили проти зустрічних позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом, який є позивачем за зустрічним позовом та його представник проти первісних позовних вимог заперечили, підтримали зустрічні позовні вимоги, які мотивують тим, що ОСОБА_1 не може бути співзабудовником житлового будинку в рівних частинах з ОСОБА_3. Про наявність оформленого права власності на 1/2 частину житлового будинку він дізнався під час розгляду справи. Зазначає, що згідно рішення виконкому від 12 лютого 1987 року № 121 «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки гр. ОСОБА_3.» йому надано в постійне користування земельну ділянку площею 600 кв.м. в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального 2-х поверхового житлового будинку по типовому проекту ОБ-2-4/79. На виконання цього рішення ним отримано будівельний паспорт та укладено договір про користування земельною ділянкою. Будівництво житлового будинку та господарської будівлі мало бути завершено до 12 лютого 1990 року. Вказує, що рішенням виконкому Дублянської міської ради №98 від 12.09.1991 року «Про продовження терміну будівництва житлового будинку» йому продовжено термін будівництва на один рік - до 12 вересня 1992 року та продовжено термін укладення договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки до 12.10.1991 року. Рішенням виконкому Дублянської міської ради № б/н від 24 жовтня 1991 року «Про визнання співзабудовника будинку АДРЕСА_1 співзабудовником будинку АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_1, однак, вважає, що дане рішення не вказує, що він і вона визнані співзабудовниками спірного житлового будинку в рівних частинах та саме з метою створення спільної власності на таке майно. Звертає увагу, що рішенням виконкому Дублянської міської ради №98 від 12.09.1991 року йому одному продовжено термін будівництва на один рік - до 12 вересня 1992 року та продовжено термін укладення договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки до 12.10.1991 року. Змін до даного рішення не приймалось. Таке підтверджується рішенням Дублянської міської ради №15 від 21.09.2007 року «Про безкоштовну передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення ОСГ, ведення садівництва, гаражного будівництва», згідно з яким йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

Вважає, що рішення виконкому Дублянської міської ради № б/н від 24 жовтня 1991 року «Про визнання співзабудовника будинку АДРЕСА_1 яким визнано співзабудовником ОСОБА_1 не тягне за собою права такої особи на визнання її співвласником жилого будинку. Окрім цього, таке рішення нічим не обґрунтоване, жодним правовим актом. Для прийняття такого рішення передує укладення угоди про створення спільної власності між основним забудовником та співзабудовником та, надалі, виконавчий комітет вносив зміни до договору про надання земельної ділянки для будівництва відповідно на двох осіб шляхом прийняття відповідного рішення. Зважаючи на таке, вищезгадане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Вказує, що згідно рішення виконкому Дублянської міської ради №78 від 26 липня 2007 року «Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1» затверджено акт про готовність і введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, житловою площею 127,7 м. кв. та загальною площею 269,9 м. кв. Оформлено право власності на житловий будинок в рівних частинах по 1/2 на ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

ОСОБА_3 стверджує, що фактично й на даний час готовність будинку з 1999 року з 69% не змінилась. Придатними для проживання та закінченим будівництвом є кімнати та нежитлові приміщення частково в одній половині будинку. Друга половина будинку - це зведена коробка з внутрішньою штукатуркою, без вікон та дверей. Повністю коробка житлового будинку на три поверхи була збудована на накрита ще до 1991 року. Надалі, він за власні кошти здійснював внутрішні будівельні роботи щоб хоч якось забезпечити сім'ю приміщенням для проживання. Зважаючи на таке, вважає, що рішення виконкому Дублянської міської ради № 78 від 26 липня 2007 року «Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1» є незаконним та підлягає скасуванню та разом з таким незаконним є і свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.08.2007 видане на підставі рішення №78 від 26 липня 2007 року (на 1/2 частини житлового будинку на ОСОБА_1.) Вважає, що рішення виконавчого комітету Дублянської міської ради №162 від 30 жовтня 2014 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на присвоєння окремої поштової адреси 1/2 будинку в АДРЕСА_1, яким присвоєно в спірному будинку окрему поштову адресу 1/2 будинку за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не оформлено права власності на будинок в цілому, він не надавав згоди на таке, не виділено часток у майні в натурі, тому у виконавчого комітету Дублянської міської ради не було правових підстав на присвоєння 1/2 частині житлового будинку поштової адреси: АДРЕСА_1 ОСОБА_1

Зважаючи на викладене просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дублянської міської ради: № б/н від 24 жовтня 1991 року «Про визнання співзабудовника будинку АДРЕСА_1 № 78 від 26.07.2007 року «Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1», № 162 від 30.10.2014 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на присвоєння окремої поштової адреси 1/2 будинку в АДРЕСА_1. Крім того просить визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане виконкомом Дублянської міської ради № 10.08.2007 року на ім'я ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 та скасувати рішення про реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 від 10.08.2007 року.

Представник третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Виконавчого комітету Дублянської міської ради та Дублянської міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що будинок по АДРЕСА_1 Львівської області будувався на дві сім'ї, в ньому наявні два окремі входи, дві сходових клітки, дві кухні, два санвузли, а тому може бути поділений між співзабудовниками по капітальній стіні житлового будинку. Вважає, що всі рішення виконавчого комітету Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області законні, а тому, вважає, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, а у зустрічному позові слід відмовити. Крім того, подали на адресу суду письмові заперечення на зустрічну позовну заяву (Т. 1, а. с. 107-108).

Представник третьої особи за зустрічним позовом реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подали на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник Львівського обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Заслухавши думку позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, її представника, відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, його представника, представника третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Виконавчого комітету Дублянської міської ради та Дублянської міської ради ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дублянської міської ради народних депутатів Нестеровського району Львівської області від 12 лютого 1987 року № 21 «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки гр. ОСОБА_3С.» ОСОБА_3 виділено в постійне користування земельну ділянку площею 600 кв.м. в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального 2-х поверхового житлового будинку по типовому проекту ОБ-2-4/79.

Рішенням виконкому Дублянської міської ради №98 від 12.09.1991 року «Про продовження терміну будівництва житлового будинку» ОСОБА_3 продовжено термін будівництва на один рік - до 12 вересня 1992 року та продовжено термін укладення договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки до 12.10.1991 року. Рішенням виконкому Дублянської міської ради № б/н, від 24 жовтня 1991 року «Про визнання співзабудовника будинку АДРЕСА_1 співзабудовником будинку АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_1. Обов'язки по закінченню і введенню в експлуатацію вищевказаного житлового будинку покладено на ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Слід зазначити, що з даного рішення вбачається, що виконавчий комітет Дублянської міської ради розглядав заяву самого ОСОБА_3 і його сестри ОСОБА_1, яка, як вказано, матеріально допомагала від початку будівництва будинку. З наведеного вбачається, що була спільна заява ОСОБА_3 і ОСОБА_1, що свідчить про те, що жодних заперечень ОСОБА_3 не мав щодо визнання сестри співзабудовником.

На твердження ОСОБА_3 про те, що рішенням виконкому Дублянської міської ради №98 від 12.09.1991 року йому одному продовжено термін будівництва на один рік - до 12 вересня 1992 року та продовжено термін укладення договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки до 12.10.1991 року слід зазначити, що рішення про визнання співзабудовником будинку АДРЕСА_1 було прийнято пізніше.

З рішення виконкому Дублянської міської ради №78 від 26 липня 2007 року «Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1» затверджено акт про готовність і введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, житловою площею 127,7 м. кв. та загальною площею 269,9 м. кв. Оформлено право власності на житловий будинок в рівних частинах по 1/2 на ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Тобто, з даного рішення вбачається, що як позивачу за первісним позовом та і відповідачу за первісним позовом належали рівні частки в будинку АДРЕСА_1.

Право власності позивачки за первісним позовом підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.08.2007 року.

Тобто позивачем за первісним позовом оформлено право власності на 1/2 частину житлового будинку.

Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем за первісним позовом оформлено право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Твердження ОСОБА_3 про те, що фактично й на даний час готовність будинку з 1999 року з 69% не змінилась не відповідає дійсності та спростовується, зокрема, довідкою Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 3/2374 від 09.04.2015 року з якої вбачається, що відсоток готовності будинку становить 75 %.

Слід зазначити, що в матеріалах справи (Т. 1, а. с. 109) наявна заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 в якій останній просить прийняти житловий будинок в експлуатацію по АДРЕСА_1 та дати дозвіл на оформлення права власності на нього та його сестру ОСОБА_1 частково як співзабудовника. Сам ствердив у заяві, що останній належиться перший і другий поверх з одної половини будинку.

Тобто ОСОБА_3 даною заявою визнавав, що половина будинку належить ОСОБА_1. Всі подальші заперечення цьому з його сторони є надуманими, жодним чином не аргументовані та не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, слід зазначити, що рішенням виконавчого комітету Дублянської міської ради №162 від 30 жовтня 2014 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на присвоєння окремої поштової адреси 1/2 будинку в АДРЕСА_1, присвоєно в спірному будинку окрему поштову адресу 1/2 будинку за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_1

27.05.2015 року по справі було призначено судову інженерно-технічну експертизу. Слід зазначити, що така експертиза призначалася за клопотанням позивача за первісним позовом, водночас відповідач за даним позовом не заперечував проти призначення такої експертизи. Така була проведена Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Водночас копія висновку № 15-17 Д експертного будівельно-технічного дослідження по заяві ОСОБА_9 від 06.09.217 року не береться судом до уваги, оскільки судом не відомо походження такого висновку, він не може вважатися належним доказом.

А тому при вирішенні даного спору суд враховує висновок № 2349/2350 від 21.03.2017 року судової оціночно- будівельної та будівельно-технічної експертизи з якого вбачається, що загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 становить 269,9 м. кв. На 1/2 ідеальну частку припадає по 134, 95 м. кв. При розподілі будинку по несучій стіні вертикально відповідачу за первісним позовом припадатиме 140,3 м. кв., що на 5, 35 м. кв. більше за 1/2 ідеальну частку в будинку.

При розподілі будинку по несучій стіні вертикально позивачу за первісним позовом припадатиме 129,6 м. кв., що на 5,35 м. кв. менше за 1/2 ідеальну частку в будинку. Отже розподіл будинку по вертикальній несучій стіні по ідеальній частці 1/2 технічно неможливий, а можливий з незначним відхиленням від 1/2 частки. Розмір грошової компенсації співвласнику (позивачу), який отримає меншу половину буде становити 71924 грн.

Суд враховує, що позивач за первісним позовом в позовних вимогах просила виділити їй меншу частину будинку і ставила питання про можливість поділу будинку по вертикальній несучій стіні.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема, при встановленні порядку користування будинком кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок. Разом із тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Таким чином, установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.

Відтак домовленість співвласників про порядок володіння і користування майном, що є їхньої спільною частковою власністю, оформлена нотаріально посвідченим договором, є обов'язковою для майбутніх співвласників при здійсненні ними правомочностей володіння й користування спільним майном. Що стосується існуючої в співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені в ст. ст. 364, 367 ЦК України як способи реалізації цієї правомочності, при здійсненні якої передбачена ч. 4 ст. 358 ЦК України умова не є обов'язковою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що правовідносини сторін регулюються саме нормою ст. 364 ЦК України.

У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Суд враховує висновок експертизи (Т.1 а. с. 161-190), а саме те, що розподіл будинку АДРЕСА_1 по вертикально несучій стіні можливий з незначним відхиленням від 1/2 ідеальної частки, також судом береться до уваги той факт, що позивач за первісним позовом згідна на незначні відхилення від ідеальної частки в користь відповідача за первісним позовом, а також суд враховує те, що згідно копії технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок № 44 по вулиці І. Підкови в. м. Дубляни вбачається, що в ньому наявні два окремі входи до половин будинку, окремі сходові клітки, санвузли в разі поділу по несучій стіні вертикально.

Таким чином судом вбачається можливість поділу будинку та виділу окремих частин. Однак слід врахувати, що частка позивача за первісним позовом є незначно меншою від частки відповідача, а тому на користь позивача з відповідача слід стягнути компенсацію вартості різниці від 1/2 ідеальної частки. Як вбачається з висновку експертизи така становить 5, 35 м. кв. і грошовий еквівалент такої становить 71924 грн. А тому дану суму слід стягнути з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 в користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1.

Таким чином, відступивши від принципу поділу (виділу частки) спільного часткового майна пропорційно ідеальним часткам співвласників, незначено збільшивши частку в порівнянні із ідеальною часткою спільної часткової власності ОСОБА_3, при цьому зменшивши частку ОСОБА_1, однак компенсувавши їй різницю від ідеальної 1/2 частки за зменшення її частки при виділі в натурі, суд вважає що таке буде повністю відповідати нормам ст. 364 ЦК України та буде найкращим шляхом вирішення первісного позову. Зважаючи на наведене первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Водночас, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3.

Ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_3 слід встановити порядок користування по 1/2 частині земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 враховуючи розташування належних (присуджених) їм частин будинку за цією ж адресою.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частки вимог.

Оскільки позивачем за первісним позовом сплачено 3654 грн. судового збору при зверненні до суду із позовною заявою (Т. 1, а. с. 1) та 11010,00 грн. за проведення судової оціночно- будівельної та будівельно-технічної експертизи, що підтверджується квитанцією № QS000131388501 від 29.07.2016 року, а тому дані суми слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, ст. 212-215, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задоволити частково.

Виділити в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, а саме будинку АДРЕСА_1 наступним чином:

- ОСОБА_7 виділити праву частину будинку АДРЕСА_1 площею 129,6 м. кв., враховуючи його поділ капітальною несучою стіною на дві половини вертикально;

- ОСОБА_8 виділити ліву частину будинку АДРЕСА_1 площею 140,3 м. кв., враховуючи його поділ капітальною несучою стіною на дві половини вертикально.

Стягнути з ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.09.1997 року) в користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 71924 (сімдесять одну тисячу дев'ятсот двадцять чотири) грн., що є розміром грошової компенсації співвласнику ОСОБА_7 за меншу на 5,35 м. кв. від 1/2 ідеальної частки будинку АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування ОСОБА_7 1/2 частиною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, враховуючи розташування належної їй частини будинку за цією ж адресою.

Встановити порядок користування ОСОБА_8 1/2 частиною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, враховуючи розташування належної йому частину будинку за цією ж адресою.

Стягнути з ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.09.1997 року) в користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 11010 (одинадцять тисяч десять) грн. 00 коп. витрат на проведення судової інженерно- технічної експертизи.

У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.09.1997 року) в користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подаються апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мартинишин Я. М.